Книги Українською Мовою » 💙 Зарубіжна література » Тімон Афінський, Шекспір Вільям 📚 - Українською

Читати книгу - "Тімон Афінський, Шекспір Вільям"

162
0
05.06.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Тімон Афінський" автора Шекспір Вільям. Жанр книги: 💙 Зарубіжна література. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 12
Перейти на сторінку:
Входить слуга.
Тімон Хто там сурмить?
Слуга Прибув Алківіад із товариством.
Усі на конях. їх десятків зо два.
Тімон Прийміть усіх і проведіть до нас!
Кілька слуг виходять.
(До живописця)
Обідайте зі мною, залишайтесь,
Аж поки я віддячу вам. А потім
Покажете картину.
(по гостей)
Дуже радий
Вас бачити!
Входить Алківіад з товариством.
Ласкаво прошу, пане!
Вони вітаються.
Апемант Бач, бач які! Хай вам усохнуть ваші
Гнучкі коліна! й крихітки любові
Нема у цих плутяг медоточивих,
Зате люб'язності — аж надто. Людство
Перевелось на мавп.
Алківіад Добродію, я так жадав вас бачить!
І так спішу удовольнить цікавість
Очей своїх!
Тімон Я щиро вас вітаю!
І, поки вкупі ми, хай швидко лине
В легких забавах час! Будь ласка, друзі!
Усі, крім Апеманта, виходять.
Входять двоє вельмож.
1-й вельможа Яка тепер пора дня, Апеманте?
Апемант Пора бути чесним.
1-й вельможа Це годиться для всякої пори.
Апемант Тим гірше для тебе, що ти прогаяв її.
2-й вельможа Ідеш на бенкет до Тімона?
Апемант Авжеж. Подивитися, як страви підживлюють
шахраїв, а вино гарячить йолопів.
2-й вельможа Ну, бувай здоров, бувай здоров!
Апемант Ти пошився в дурні, побажавши мені здоров'я
двічі.
2-й вельможа Чому, Апеманте?
Апемант Приберіг би одне побажання для себе, бо я то-
бі здоров'я не побажаю.
1-й вельможа Щоб ти пропав!
Апемант Е, ні, цього не дожидай. Краще попроси про це
свого друга.
2-й вельможа Геть, кусливий собако! Бо я викину тебе звідси!
Апемант Я тікатиму від тебе, як собака від ослячих ко-
пит!
(Виходить)
1-й вельможа Людиноненависник! Що ж, увійдем?
Скуштуємо від щедрості Тімона?
Він перевершує саму гостинність.
2-й вельможа Безмежно добрий він. Бог злота, Плутос,
Йому в раби годиться. Семикратно
За послуги він платить. Кожний дар,
Піднесений йому, для дародавця
Рясний приплід дає.
1-й вельможа Ніхто на світі
Не виявляв такого благородства.
2-й вельможа Хай буде щастя завжди з ним. Ну, як,
Увійдемо?
1-й вельможа Гаразд, я йду за вами.
Виходять.
СЦЕНА 2
Там же. Бенкетна зала в домі Тімона. Голосно звучать гобої
Накрито великий стіл. Навколо нього Флавій та інші слуги. Входять
Тімон, Алківіад, вельможі, сенатори, Вентідій та слуги
Після всіх з невдоволеним, як звичайно, виглядом заходить Апемант.
Вентідій Вельмишановний друже мій! Боги,
Згадавши вік мого старого батька,
Послали вічний сон йому. Щасливо
Впокоївшись, він збагатив мене.
І от, з подякою за вашу добрість,
Я позику сьогодні повертаю,
Подвоївши її, бо з ваших рук
Одержав я свободу.
Тімон ^ Ні, нізащо,
Мій добрий друже! Ти погано знаєш
Мою любов. Я дав, а не позичив.
А хто наважиться сказати "дав",
Коли назад він одбере дарунок?
Наслідувати деяких великих
У грі такій не смію. Біля злота
Здається доброчинністю й підлота.
Вентідій О благородство!
Тімон Друзі! Етикет
Придумано для того, щоб прикрасить
Фальш і байдужість, ту нещиру добрість,
Ту ласку, що, не встигши проявитись,
Вже кається. Він не потрібен там,
Де справжня дружба. Я прошу, сідайте!
Бо більше любить вас моє багатство,
Ніж я його люблю.
Всі сідають.
1-й вельможа Ми розсудили так давно, Тімоне.
Апемант Ого-го-го! То ви судили? Отже,
Й повісили?
Тімон А, Апемант? Вітаю.
Апемант Ні, не вітай, бо я прийшов для того,
Щоб вигнав ти мене.
Тімон Ех, ти, нечема!
І розмовлять по-людському не хочеш?
Ти гідний осуду. Я чув, панове,
Що ira furor brevis est *, оскільки
Його ми завжди бачимо сердитим,
То хай він сяде за окремий стіл,
Бо товариства він не полюбляє,
Та й не пасує сам до нього.
Апемант Сяду
Я біля тебе. І попереджаю,
Що я прийшов сюди спостерігати.
Тімон Байдуже. Ти — афінянин і тому — бажаний гість.
Я не хочу силувати тебе. Хай краще мій обід примусить тебе по-
мовчати.
Апемант Плюю на твій обід! Я подавлюсь ним,
Бо я притакувать тобі не хочу.
Боги небесні! Скільки тут народу
Жере Тімона, а Тімон цього
* Гнів — коротке божевілля (латин.).
Не хоче бачити! Мені досадно,
Коли я бачу, як вони вмочають
Свій хліб у кров його. А він, безумець,
Ще й приохочує!
Дивуюся, як можна вірить людям?
Не слід би за столом ножі давати,
Бо це невигідно і небезпечно.
Цьому є сила прикладів. Он той,
Що поряд сів, і хліб з Тімоном ділить,
І випиває з однієї чари,
Його убив би радо, всі це знають.
Великим бувши, я, п'ючи, старався б,
Щоб не зарізали мене в гостині.
Вельможі й пити в панцирі повинні.
Тімон Здоров'я ваше, друзі! Й хай круг столу
Ця чаша піде!
2-й вельможа Ви її направте
Сюди, добродію!
Апемант Сюди направте! Цей знає смак! Не пропустить
черги! Ці заздоровні тости нароблять лиха й тобі, і твоєму ба-
гатству, Тімоне.
Та що штовхне у гріх мене, слабкого?
Водичка скромна в грязь не пхне нікого.
І харч моя — без зайвої присмаки:
Але богів занедбують гуляки.
(Молиться)
Боги! Не грошей і не раю
У вас для себе я благаю!
Даруйте, що не вірив я
Листам і клятвам шахрая,
Сльозам повії записної,
Зубам собаки нишкової,
Тюремнику, що держить нас,
І другові в недобрий час!
Грішить багач гоноровитий,
А я зелинку з'їв — та й ситий.
(їсть і п'є)
Бажаю здоров'я тобі, добросердий Апеманте!
Тімон Серце твоє, Алківіаде, тепер, мабуть, на полі
бою?
Алківіад Моє серце завжди готове служити тобі, Тімоме.
Тімон Ти волів би, звичайно, бути на сніданку у во-
рогів, аніж на обіді у друзів?
Алківіад Немає кращої страви, як ворог, що спливає кро-
в'ю! До такого бенкету я запросив би свого найкращого друга.
Апемант Добре було б, якби всі оті підлизи стали твоїми
ворогами. Щоб ти міг забити їх і запросити мене на обід.
1-й вельможа Як би нам хотілося, Тімоне, щоб ти хоч раз
випробував наші серця і щоб ми могли хоч невеликою мірою до-
вести тобі свою безмежну відданість. Це було б велике щастя
для нас.
Тімон О мої добрі друзі! Я певен, що мені заповідано
від самих богів скористатися при нагоді вашою допомогою! Інак-
ше як би ви могли зватися моїми друзями! Хіба з-поміж тисяч
людей заслужили б ви прекрасне ім'я друзів, якби не були част-
кою мого серця? Не раз я сам із собою говорив про вас більше,
ніж вам дозволила б сказати ваша скромність. От наскільки я
впевнений у вас. "О боги! — думав я.— Навіщо здалися б нам дру-
зі, якби ми ніколи не мали потреби в них? Вони були б найнепо-
трібніші з усіх земних істот, якби ми ніколи не зверталися до них
по допомогу, і скидалися б на чудові музичні інструменти, що ви-
сять у футлярах на стіні і бережуть для себе свої звуки. Ах, як
часто мені хотілося стати біднішим, аби тільки зменшити відстань
поміж нами! Ми народилися для того, щоб чинити добро людям.
І що ми можемо з більшим правом назвати своєю власністю, як
не маєтності наших друзів! О, яке це щастя, коли стільки людей
можуть, як брати, розпоряджатися багатством один одного! О ра-
дість! Нетривка радість, яка зразу ж поступається перед сльозами!
Я почуваю, що очі мої не можуть затримати вологу. Я хочу забу-
ти про свою слабкість — і п'ю за ваше здоров'я.
Апемант Ти плачеш, Тімоне, щоб примусити їх пити.
2-й вельможа Отак і в нас в очах — спахнула радість
І, як дитина, залилася слізьми.
Апемант Хо-хо! Дитинка прижитна, як видно!
3-й вельможа Мене ви дуже, дуже зворушили!
Апемант Іще б пак!
Фанфари.
Тімон Що це значить?
Входить слуга.
Ну, що скажеш?
Слуга З вашої ласки, пане, кілька жінок просять впу-
стити їх сюди.
Тімон Жінок? Чого їм треба?
Слуга 3 ними прибув гонець, пане, якому доручено
повідомити про їхнє бажання.
Тімон Впусти ж їх, будь ласка.
Входить Купідон.
Купідон Привіт тобі, господарю достойний!
І вам, що ласки щедрої його
Тут заживаєте! П'ять почуттів
Вважають владарем своїм Тімона:
Смак, слух, нюх, дотик за твоїм столом
Наситились — тепер вони зі мною
Прийшли твій зір потішити собою,
Тімон Я дуже радий. Хай вони заходять.
Музики, грайте!
Купідон виходить.
1-й вельможа От бачите, Тімоне, як вас люблять!
Музика. Входить Купідон з дамами, замаскованими під амазонок. В ру-
ках у них лютні. Вони танцюють і грають.
Апемант Гай-гай! Що за пихате марнолюбство!
А танець! А жінки оці безумні!
А все життя це пишне — не безумство,
Як порівняти їх моїм окрайцем?
Ми для розваги ладні й одуріти!
Ми лестимо багатим, що нас поять,
А в старості до лестощів своїх
Домішуємо заздрість і зловтішність.
Як не самі розбещені, так інших
Розбещуєм. А хто у домовину
Зневагу друзів не бере з собою?
Боюся, що й мене ці ноги жваві
Колись притопчуть. Адже так у світі
Ведеться: перед сонцем, що сідає,
Свої ворота кожен замикає.
Гості підводяться з-за столу і з великою шанобою оточують Тімона. Щоб по
казати свою любов до нього, кожен вибирає собі амазонку, і потім пари деякий
час танцюють під звуки гобоїв.
Тімон Ви нас розважили, прекрасні дами,
Прикрасивши бенкет наш, у якому
Було б наполовину менше втіхи.
Ви блиск і гідність принесли з собою
І збагатили задум мій. За це
Я вдячний вам.
1-а дама Це зависока похвала, Тімоне.
Апемант Так, зависока, бо тільки цим ви й хороші, а все
інше у вас — гидота, об яку й рук не хочеться поганити.
Тімон
(дамам)
На вас бенкет окремий жде. Будь ласка,
Заходьте й почувайтеся як дома.
Дами Ми дуже вдячні.
Купідон і дами виходять.
Тімон Флавію!
Флавій Я тут.
Тімон Подай шкатулу!
Флавій Зараз!
(Убік)
Знов клейноди!
Він супротивного не любить слова,
А то б сказав йому, єй-єй, сказав би,
Що й сам спротивишся ти людям, пане,
Як в скринях у твоїх добра не стане.
Якби й позаду щедрість очі мала,
Людей би добрих доля не ламала!
(Виходить)
1-й вельможа Де наші люди?
Слуга — Тут ми, ваша милість.
2-й вельможа Негайно коней!
Входить Флавій зі шкатулою.
Тімон О любі гості! Зачекайте трохи!
(До одного з гостей)
Прошу я ласки вашої — погляньте
На цей рубін! Прийміть його й носіть,
Мій добрий друже!
1-й вельможа Ви мені вже стільки
Надарували...
Всі Як і нам, Тімоне.
Входить слуга.
Слуга Вельможі із сенату, ваша милість!
Вони вже спішились і йдуть сюди.
Тімон Я дуже радий.
Флавій Ваша милість, мушу
Сказати вам... Це близько вас обходить...
Тімон Мене? Хай іншим разом. А тепер
Подбай про те, щоб краще їх прийняти.
Флавій
(убік)
Не знаю, як це виконать.
Входить 2-й слуга.
2-й слуга Дозвольте, ваша честь, доповісти,
Що Луцій вам прислав, на знак любові,
Дві пари білих коней в срібній збруї.
Тімон Охоче їх прийму. За подарунок
Віддячити як слід!
Входить 3-й слуга.
А ти що скажеш?
3-й слуга 3 вашої ласки, пане, шляхетний Лукулл запро-
шує вас на завтра на полювання і присилає вашій милості дві
пари гончаків.
Тімон Поїду з радістю.
1 2 3 ... 12
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тімон Афінський, Шекспір Вільям», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тімон Афінський, Шекспір Вільям"