Читати книгу - "Олександр. Її монстр, Влада Калина"

- Доброго дня, це Зарудний Андрій? - Зателефонував я цьому козлу з самого ранку. Більше чекати не міг.

 - Дивлячись кому, - Прошепотів він у трубку. Напевно ховався від своїх друзів-гравців. Конспіратор чортів.

 - Це Бєлов вас турбує. Мій любий друже, - я промовив ці слова дуже грубо і грізно, щоб він не розслаблявся.

 - Бєлов?! ... У мене немає зараз таких грошей, - Андрій трохи занервував.

  - У тебе є щось краще, - сказав я, натякаючи на його сестру. - Я подумав над твоєю пропозицією, і... я згоден. Чи ти передумав? 

- Ні. Я не передумав, - зрадів Андрій. - Але умови змінилися.

  - Умови? Які ще умови?! 

  - Так. Умови угоди.

  - Говори, я слухаю.

  - Я віддам тобі свою сестру, а ти натомість забудеш про мій борг і... доплатиш мені зверху ще два мільйони.

- Що?! Ти напевно жартуєш? - Ух який зухвалець. Він мені винен, а я йому за це ще й доплачуй? Який нахаба.

  - Якщо ти не згоден, то...

  - Я згоден! - перебив його я, бо знав, що цей пройдисвіт хотів сказати. 

  - Ти згоден? - перепитав мене Андрій. Напевно, не вірив своєму щастю.

  - Так, тільки і я маю умову, - відповів я.

  - Я слухаю тебе…