Читати книгу - "Хіллер , Arachne "

Хіллер не відступав, його обличчя, як і раніше, було спокійне, але очі блищали вогником інтересу.

— Ти можеш так думати, Ліліане, — м'яко промовив він. — Але якось ти зрозумієш, що наш бій — це не просто питання чорного та білого. Ти почнеш ставити запитання, на які сама не зможеш відповісти. І в цей момент, можливо, я буду поряд, щоб дати тобі відповіді.

Ліліан на мить зустрілася з його поглядом і зрозуміла, що ця розмова зайшла набагато глибше, ніж вона розраховувала. Вона не знала, як Хіллер зумів змусити її засумніватися у своїй впевненості, але його слова залишили слід.

- Це кінець, Хіллер, - відповіла вона, стримуючи свої емоції. — Наступного разу ми просто не розмовлятимемо.

Він знову посміхнувся, але тепер у його посмішці був легкий смуток.

— Наступного разу… побачимося, Ліліане. І, можливо, це буде наша остання зустріч.