Читати книгу - "Полум'яна 3, Маїра Цибуліна"

- Я дякую нашому Всевишньому Господу Богу кожен день за те, що дав мені таку благодійну, скромну і працьовиту дружину, під пару мені самому, щоб підтримувати мене в моїй нелегкій дорозі, яка вимагає від мене зречення від усього мирського, від усіх благ і зручностей, які дає нам цей світ, сповнений спокус та гріхів, - продовжив отець Гаврилій, спостерігаючи за умілими діями своєї дружини. - Вона з такою покірністю зреклася всього цього і терпить усі поневіряння та негаразди разом зі мною. Я їй дуже за це вдячний.

Трапеза виявилася дуже смачною, хоч і була приготовлена з таких мізерних продуктів, що віконт дивувався, якою треба було бути майстринею, щоб приготувати такі шедеври. Місис Стокмі мала золоті руки. Цьому отцю Гаврилію страшно пощастило заарканити у свої сіті таку святу жінку. Він мав її на руках носити й цілувати землю, якою вона ходила, а як священнослужитель, він цього не міг зробити. Гаврилій поводився з дружиною так холодно, як і з власним сином, і з матінкою. Жодних емоцій він до них не виявляв. Або він так уміло їх ховав від оточуючих, як і вимагалося від святого лиця. Справжній священник!

На щастя за час їхнього обіду завірюха за вікнами стихла так швидко і раптово, як і почалася, і навіть засяяло сонечко, тому віконт Крекстон, сховавши горобця у своїй теплій куртці, ближче до теплого тіла, зібрався додому.