Читати книгу - "Клятва на межі світу , Елісса Фенікс"

Настав вечір, що мав стати вирішальним. Софія більше не могла ховатися. Вона знала: Орін майже впевнений у її природі, і тепер питання було лише в тому, що він зробить далі.
Вона вдягнула темну сукню, що плавно спадала хвилями, підкреслюючи її стан. Волосся залишила розпущеним, дозволяючи вітру гратися пасмами, коли вона вийшла на балкон.
Місто внизу мерехтіло вогнями, але її думки були далеко звідти.
Вона почула його ще до того, як він заговорив.
— Чому ти ховаєшся?
Голос Оріна був рівним, але вона відчувала в ньому щось нове. Щось гостре, як лезо ножа.
Софія повільно обернулася.
Він стояв у тіні, схрестивши руки на грудях. Його очі в темряві здавалися ще яскравішими, небезпечнішими.
— Ти впевнений, що хочеш знати правду? — її голос звучав рівно, хоча всередині все тремтіло.
Він зробив крок вперед.
— Так.
Вона зітхнула і подивилася йому прямо в очі.
— Я потраплянка.
Мовчанка затягнулася.
Орін не кліпав, не рухався, тільки дивився.
— І ти сказала мені це так просто? — його голос був тихим, але напруженим.
— А як інакше? — вона спробувала всміхнутися, але серце калатало занадто сильно.
Він наблизився ще на крок, і тепер між ними була лише відстань одного подиху.
— І що мені з цим робити, Софіє?
— Ти сам вирішиш.
Його пальці м’яко торкнулися її підборіддя, змушуючи підняти погляд.
— А якщо я скажу, що не хочу тебе втрачати?
Її очі розширилися.
— Тоді тобі доведеться боротися за мене.
Він усміхнувся.
— Я вже борюся, Софіє.
І перш ніж вона встигла відповісти, його губи накрили її в поцілунку, що був водночас ніжним і вимогливим, повним стриманої пристрасті, яка нарешті прорвалася назовні.
Вона знала — тепер дороги назад немає.
Це було кохання, яке могло зруйнувати їх обох.
Або зробити сильнішими, ніж будь-коли.