Читати книгу - "Затемнення"

Я так і зробила. Дивно, але інші справи знайшлися, і вони завдавали хвилювання не менше, аніж моє переміщення вгору в переліку вимираючих видів…

І на першому місці серед них була відповідь Едварда.

— Це питання вирішуєте ви з Карлайлом, — сказав він. — Звісно, тобі відомо, що одне твоє бажання — і вирішити проблему можу я. Проте ти знаєш мою умову, — і подарував мені янгольську усмішку.

Так, я знала його умову. Едвард обіцяв перетворити мене сам, будь-якої миті… потому як ми одружимося.

Інколи мені здавалося, наче він лише вдає, що не може читати мої думки. Як інакше міг він поставити ту єдину умову, яку мені прийняти було важко? Єдину умову, яка мене зупиняла.

Так чи інак, дуже поганий тиждень. І сьогодні — його найгірший день.

Поганим день вважався завжди, коли Едварда не було поруч. Але оскільки на цей тиждень Аліса не передбачила нічого надзвичайного, я наполягла, щоб він скористався нагодою і пішов із братами на полювання. Мені було відомо, як йому набридла легка здобич.

— Іди розважся, — сказала я йому. — Принеси мені пуму.

Я ніколи йому не зізнавалася, як тяжко мені було без нього — як мене терзали кошмари, що він мене знову покинув. Якби йому стало про це відомо, то він би почувався жахливо і боявся б залишити мене, навіть якби було конче необхідно. Так було тоді, коли він щойно повернувся з Італії. Його золотисто-карі очі робилися чорними, і він мучився від спраги більше, ніж було необхідно. Тоді я вдавала хоробрість на обличчі й виштовхувала його за двері, коли Еммет і Джаспер збиралися полювати.

Все ж я гадала, що він читав мої думки. Трішки. Цього ранку у мене на подушці лежала записка:

Я скоро повернуся, тож ти не встигнеш за мною заскучати. Пильнуй за моїм серцем — я залишив його з тобою.

Отож попереду в мене була довга порожня субота, нічим не заповнена, окрім моєї ранкової зміни в крамниці туристичного спорядження «Ньютонз Олімпікс», де я працювала, щоб розвіятися. І звичайно, такої заспокійливої обіцянки Аліси:

— Я полюватиму поблизу будинку. Якщо знадобиться моя допомога, прибуду за п’ятнадцять хвилин. І час від часу перевірятиму свої видіння про всяк випадок.

Перекладаю: не затівай жодних ігор лише тому, що Едварда немає. І Аліса, понад усякий сумнів, могла так само вправно вивести з ладу мій пікап, як і Едвард.

Я старалася в усьому шукати позитив. Після роботи я планувала допомогти Анжелі із запрошеннями — уже була розрада. А ще відсутність Едварда підняла настрій Чарлі — і я могла насолоджуватися цим, поки була нагода. Крім того, Аліса може в мене заночувати, якщо буде дуже страшно і я її попрошу. А потім, завтра вранці, повернеться Едвард. Я виживу.

Щоб не приїхати безглуздо рано на роботу, я їла свій сніданок із пластівців дуже повільно — по одному вівсяному кружальцю за раз. Згодом, потому як помила посуд, я вишикувала магніти на холодильнику в бездоганну шерегу. Мабуть, у мене починався нервовий розлад.

Останні два магніти, звичайнісінькі чорні, круглястої форми — вони були моїми улюбленцями, бо могли з легкістю втримати на холодильнику одразу десять записок — ніяк не хотіли приєднатися до решти. У них були протилежні полярності, і щоразу, коли я ставила в ряд один із них, другий зістрибував зі свого місця.

З якоїсь причини — а можливо, то була нав’язлива ідея — це несказанно мене дратувало. Чому вони не можуть грати з усіма? З дурною впертістю я продовжувала ставити їх поруч, наче сподіваючись, що вони піддадуться. Їх можна було б накласти один на один, але то означало здатися. Зрештою, розізлившись на себе більше, ніж на магніти, я відірвала їх від холодильника і, взявши по одному в обидві руки, звела їх докупи. Мені навіть довелося докласти деяке зусилля — вони були досить сильні, аби чинити опір, — але я примусила їх співіснувати бік-о-бік.

— От бачите, — сказала я вголос, а говорити з неживими предметами — то поганий знак, — це не так уже й страшно, чи еге ж?

Отак я стояла певний час, немов причинна, не зовсім розуміючи, що безсила проти законів фізики. Потім, зітхнувши, я почепила магніти назад на холодильник, окремо один від одного, пробурмотівши:

— Треба йти на компроміс.

Було досі дуже рано, але я вирішила, що ліпше піду з дому, перш ніж неживі предмети почнуть мені відповідати.

Коли я прийшла до крамниці Ньютонів, Майк методично драїв підлогу, а його мама облаштовувала нову експозицію на вітрині. Я захопила їх саме тоді, коли вони сперечалися і не помітили моєї появи.

— Але це єдиний час, коли Тайлер може поїхати, — скаржився Майк. — Ти казала, що після випускного…

— Тобі слід почекати, — відрізала місіс Ньютон. — Ви з Тайлером можете придумати щось інше. Ви не поїдете до Сієтла, доки поліція не зупинить те, що там коїться — що б то не було. Я знаю, що Бет Кроулі сказала Тайлеру те ж саме, тому не поводься зі мною, наче з ворогом… О, доброго ранку, Белло, — сказала вона, швидко змінивши свій тон на привітний. — Ти сьогодні рано.

На мою думку, Карен Ньютон абсолютно не пасувала для крамниці спортивного одягу та спорядження. Її ідеально висвітлене біляве волосся було елегантно укладене на потилиці, у неї був завжди професійний манікюр, так само як і педикюр, що просвічувався крізь плетені босоніжки на високих підборах, які й віддалено не нагадували ті кросівки, що у широкому асортименті пропонували Ньютони.

— Дороги сьогодні вільні, — пожартувала я, дістаючи свій огидний їдуче-помаранчевий жилет із-під прилавка. Я була здивована, що місіс Ньютон стурбована через ці Сієтлівські заворушення не менше за Чарлі. Я ж бо гадала, що він впадає в крайнощі.

— Ну, е-е… — місіс Ньютон певний час не знала, що сказати, зніяковіло мусолячи флаєри, які вона розкладала біля каси. Просунувши одну руку в жилетку, я зупинилася. Я знала цей погляд. Коли я повідомила Ньютонам, що цього літа в них не працюватиму — покину їх, по суті, в найгарячіший сезон, — вони почали готувати Кеті Маршалл на моє місце. Їм було не по кишені платити зарплатню нам обом одночасно, тому коли видавалося, наче покупців мало…

— Я збиралася подзвонити, — сказала місіс Ньютон. — Сьогодні, здається, роботи буде небагато. Ми з Майком, мабуть, і самі впораємося. Мені шкода, що ти так рано встала і приїхала сюди…

Зазвичай я була б на сьомому