Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Навіщо. What For 📚 - Українською

Читати книгу - "Навіщо. What For"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Навіщо. What For" автора Марія Старожицька. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20 21 ... 50
Перейти на сторінку:

Тесей біля стрічки новин.

— «Котел виник після прямого вторгнення російської армії. Воно, як і артобстріли в червні на кордоні, схоже, стало несподіванкою для українських генералів. Своєчасний наказ на відступ не надійшов. Відтак українським бійцям, начебто за згодою президента Росії Володимира Путіна, пообіцяли відкрити коридор і дозволити вийти, зберігши життя. Росіяни дали українцям "слово російського офіцера", що стріляти не будуть. Але коли українські солдати наблизилися до "коридору Путіна", відкрили вогонь з усіх видів зброї. Українським військовим і добровольцям доводиться з боєм і важкими втратами прориватися невеликими групами». Та знаю вже все це, знаю… Що там з цими групами, ось питання... Ого… «Местному населению ополченцы приказали выдавать карателей под угрозой военного трибунала»…


5 сцена


Підвал хати Тетяни. Вся група в зборі. Тетяна відкриває банки з консервацією, щось відставляє, чимось пригощає бійців.


Тетяна

— И с собой дать вам нечего. Соседи только завтра за едой в город поедут.

Слон

— Это таки судьба. Я тут точно не могу одноклассников встретить, а Велес раз — и как специально.

Тетяна

— Так он Велес… Красиво. Дима, а почему Велес?

Велес

— Бог такой. Песни пел, чтобы все, кто воюет, побратались. Я сам скоро запою… Стрелка, а, Стрелка, глянь, что у меня с ногой.


Стрілка підходить, закочує Велесу штанину до коліна.


Стрілка

— У вас є щось з медикаментів? Тут таки загноїлося, ще й сильно…


Тетяна підходить, теж дивиться.


Велес

— Танька, отойди, я голый тебя стесняюсь.

Тетяна

— Дурак ты Димка, как был, так и остался, как же я тебя ненавижу!

Велес

— Любишь ты меня, Танька, а выскочила за Пончика.

Тетяна

— Оставляйте, ребята, мне этого идиота пораненного на всю голову, видать и правда судьба.

Поет

— Це насправді дуже небезпечно, думаю, нас вже шукають, може і з собаками… Тоді і вам буде зле, і малому.

Слон

— Ну, откуда у них собаки — кто знал, что смогут уйти? А подвал тут большой, отлежится, связь есть, выйдем — пришлем за ним.

Лавр

— Велес, ти як? Згодний?..

Велес

— От судьбы не убежал.

Поет

— Ну тоді всі пішли швидше, доки сусіди ще сплять. Бо хто зна які тут сусіди.

Тетяна

— Это точно, у нас уже ни сын за отца не отвечает, кто сейчас за кого, ни сестра за брата, не то что за соседей... Стойте, вот вам вода, еда, а тебе, девочка, халатик нашла, больше никакой тут одежды нет, — мы сами в чем были, в том приехали.

Стрілка

— Та не треба, навіщо…

Тетяна

— Переоденешься, сойдешь за местную.


6 сцена


Поле соняхів. Всі сидять навпочіпки. Вибухи.


Слон

— Василек...

Лавр

— Волошка...

Стрілка

— Мої улюблені квіти. Я їх у дитинстві в рапсі збирала.

Поет

— Не знаю, про що ви, стріляють з Гіацинту.

Лавр

— Також красиво. А я в дитинстві соняхи курив.

Слон

— О, а поподробнее?

Лавр

— Поет, а дай-но мені папірця з твоєї захалявної книжечки.

Поет

— Чекай, у мене таки натхнення, вірш склався.

Лавр

— Так дай папірець і читай.


Лавр знаходить сухе листя соняху, подрібнює, Слон слідкує за його священнодійством, далі обидва згортають самокрутки, закурюють з величезним задоволенням.


Слон

— Так вот что такое счастье!

Лавр

— Так, непогано, але щастя я якось інакше уявляв...

Поет

— Ну, слухайте тоді...

Той, хто вийшов із пекла, тримає зброю в долонях.

Йде повз соняхи, їх навколо мільйони,

І між ними спокійно, а далі куди — невідомо,

Бо червоні озера під Красносільським і чорне сонце.

Голови соняхів нині схилилися долі

Під вагою думок у чорній міцній шкаралупі.

Надто довго, фатально довго були слухняними сонцю,

Повертали тільки за ним, корилися долі.

Ти правий, вороги, з`ясувалося, всюди,

Ті, що просто всередині, розбивають на друзки груди,

Ті, що слухають, чи ніхто жалітись не буде,

Тримають радари на горизонті.

Стрілка

— Сильно… Страшно… А далі що?

Поет

— А далі немає.

Стрілка

1 ... 19 20 21 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Навіщо. What For», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Навіщо. What For"