Читати книгу - "Драматичні твори, Леся Українка"

немає часу, бо що день, то свято.

Ти кажеш, гріх клясти й розпачувати,

а се ж не гріх,- голодних об’їдати

і голих обдирати? І кого ж?

Своїх братів, працівників, рабів…

Диякон

У нас дають і вбогі, і заможні.

Неофіт-раб

А, я забув, що можу взяти мила

у брата-крамаря зовсім задурно,

щоб трохи обхаючить рабські злидні,

аби не так уже кололи очі

у царстві божому братам багатим,

а то ще прийде часом брат убогий

на ту агапу раз на тиждень їсти

та розпростре свої брудні верети

на лаві поруч білої туніки

і вишитої тоги.

(До патриція.)

Ти подякуй

свому товаришу за теє мило,

бо, може, прийдеться умити ноги

мені для християнського братання,

то все ж таки вони чистіші будуть,

як я їх дома трошки милом змию,

пожалую ручок патриціанських.

Патрицій спалахує, але стримується і тільки поглядає на єпископа.

Єпископ

(ще тихим, здержаним голосом, але вже суворо)

Який злий дух тобі обмарив серце?

За віщо ти своїх братів картаєш

їдкими та вразливими словами?

Що ми тобі вчинили, що ти маєш

супроти нас?

Неофіт-раб

Я маю жаль до вас,

великий жаль. Я досі був рабом,

невільником, запроданим в неволю,

забраним силоміць, а ви тепера

ще й жебраком мене зробити хтіли,

щоб я по волі руку простягав

по хліб ласкавий. Ви мені хотіли

поверх ярма гіркого - ще й солодке,

поверх важкого - легке наложити,

і хочете, щоб я ще вам повірив,

немов мені від того стане легше.

Єпископ

Се ми тобі по щирості казали,

по слову божому.

Неофіт-раб

А я не вірю

ні в щирість вашу, ні в такі слова.

Якби ви щиро помогти хотіли -

он маєте на олтарі срібло

і золото - замість отих агап

могли б рабів з неволі викупляти,-

(до патриція)

ти, пане, міг би відпустити й дурно,

а ми б уже самі собі дістали

одежі й хліба.

Єпископ

Хто такі ми,

щоб волю божу одміняти мали,

кому рабом, кому з нас вільним бути?

Про що ти дбаєш? «Не єдиним хлібом

живе людина, але й кожним словом,

що з божих уст виходить».

Неофіт-раб

Ні, їй мало

самого хліба й слів, їй треба волі,

інакше буде нидіти, не жити.

За те ж я маю жаль до вас великий,

що ви мені замість того життя,

обітованого у вічнім царстві божім,

даєте страву, одіж та слова.

Єпископ

Не всі слова однакові, мій брате,

слова господні більш рятують душу,

ніж людські всі діла.

Неофіт-раб

Які ж слова?

«Терпливість і покора» тільки й чув я

від вас сьогодні. Та невже вони

рятують людські душі? Та невже

за них ідуть на хрест, на наглу страту

і на поталу звірам християни?

Єпископ

Вони ідуть за те велике слово,

якого всім словам людським несила

достоту розказати.

Неофіт-раб

Що за слово?

Єпископ

Те слово - бог. Він альфа і омега,

початок і кінець. 22 Ним все настало

і ним усе живе, і більш немає

богів на світі, окрім сього бога,

він є і слово, й сила, і життя.

А всі оті, що звалися богами

в поганськім світі,- ідоли бездушні

або злі духи, слуги князя тьми.

І се за те нас мучать, розпинають,

що ми не хочем ідолам служить

і князя тьми признати нашим богом,

бо ходимо не в темряві, а в світлі.

Неофіт-раб

(палко підхоплює слова єпископа)

«Бо ходите не в темряві, а в світлі»,

то й скинули терпливість і покору,

як маску міма, геть з свого обличчя,

не хочете служити і коритись

тому, чиєї влади ваші душі

признати більш не можуть, проти кого

боротись вам велить сумління ваше!

Чи так я зрозумів тебе, мій отче?

Єпископ

Так, лиш одно додати мушу я:

ми боремось в терпливості й покорі.

Неофіт-раб

(упалим голосом)

І знов нічого я не розумію:

боротися в покорі. Що се значить?

Єпископ

Ми боремося з духом, не з людьми.

Ми платимо покірно всі податки,

ми кесаря шануємо і владу,

не повстаєм ні словом, ані ділом

супроти них, а тільки князю тьми

ні жертви, ні поклонів не даємо.

Неофіт-раб

А хто ж такі той кесар, тая влада?

Хіба ж вони не слуги слуг того,

кого ви князем темряви назвали?

Єпископ

В той час, як служать ідолам, а в інший -

вони начальники, від бога дані.

Неофіт-раб

Від бога? Від якого?

Єпископ

Бог єдиний

на світі є, бог Слово, бог Любов.

Бог триєдиний, Батько, Син і Дух.

Неофіт-раб

То се він дав і кесаря, і владу

преторіанську та патриціанську,

і владу над рабами багачів?

Єпископ

«Нема на світі влади, окрім тої,

що йде від бога». Бог є цар і пан

над усіма владиками земними,

вони в його руці, і він помститься

над ними за неправду, а не ми.

«Мені належить помста»,- каже Вічний.

Неофіт-раб

Коли ж та помста?

Єпископ

Хто збагнути може шляхи господні?

Неофіт-раб

Може, аж тоді,

як царство боже стане по всім світі,