Читати книгу - "(не) Вірний, або Ти моя, крихітко!, Аня Стар"

— Прокляття! — вилаявся Фейт, проходячи швидким кроком довгим коридором великої будівлі. Він прекрасно знав, де розташована кімната Слави, тому що залишатися самому зараз зовсім не хотілося.

Та й В'ячеслав був більш вправним знавцем жіночої душі і цілком міг пояснити причину багатьох нелогічних вчинків цих незрозумілих створінь. Навіть після такого струсу і гарного сексу, молодий чоловік виглядав втомленим, а біль у голові наростав, повертаючи неприємні моменти минулого. І все це знову відбувається з ним через прокляту принцесу Ертон.

Він тихо постукав у двері кімнати друга, сподіваючись, що його сусід звалив на вечірку або до дівчини. Слава посміхнувся сонною посмішкою, не приховуючи свого наміру лягти спати далі. Редді пройшов уперед і мовчки розвалився на ідеально заправленому сусідському ліжку. Через кілька секунд тиші, Ісаєв, почухавши потилицю, вирішив запитати очевидне. Треба ж було якось почати розмову.

— Ну і хто цього разу тобі потріпав нерви? —  він сів у крісло поруч зі столом і ноутбуком.

—  Жінки, — одним словом відповів Редді на його запитання.

— О-о-о-о... — Слава підійшов до шафи з одягом, де під закритою полицею в нього була схована колекційна пляшка бурбона. Ісаєв пив рідко, але в цьому разі підтримати друга було необхідно. Він надто добре знав, коли потрібно було стати просто жилеткою або товаришем, що підбадьорює, а коли дати допоміжного стусана і направити в потрібне русло.

-— Починай, — попросив В'ячеслав, розливаючи напій у прозорі келихи, — У мене є ще гарний ірландський віскі на випадок, якщо бурбона буде замало, а ось льоду, на жаль, немає.

— Кіра знову заявилася до мене, не попередивши, — коротко виклав Редді.

Він узяв келих і одним ковтком осушив його, навіть не змінивши виразу обличчя.

— Ну, тобі не звикати, проте з її боку це схоже вже на нахабство, -— піднявши брову, промовив Слава. Його друг алкоголіком не був і склянками випивку, навіть дуже хорошу, не глушив ніколи. — Кіра, звісно, не подарунок, але начебто не позбавлена мізків остаточно. І що твоя затята прихильниця цього разу накоїла?

— Річ не в ній, — відповів Редді, — Здається, мене знову тягне в трясовину минулого, - він закрив обличчя долонями, струшуючи довгий чубчик назад, — Ми мали секс із Кірою, але в голові в мене була інша.

— Як розумію, це була Ліза.

При згадці цього імені на обличчя Фейта лягла тінь, а рука сильніше стиснула склянку.

— Так, — пролунала коротка, сповнена болем відповідь, — Точніше, спочатку я бачив Лізу, а потім іншу, ту, що, блядь, знову повернула мене до спогадів минулого.

Ісаєв знав без подробиць сумну історію з минулого, в якій його друг уперше сам був жертвою. Рани ще не затягнулися, а зречення від будь-якої подібності почуттів до жінок робили Редкліффа Фейта тим, ким він зараз був: холодним, розважливим, але з почуттям справедливості, скептиком.

"Хоча..." — Слава уважно дивився за пересуваннями свого друга, починаючи відчувати сумніви щодо характеристики цього молодого чоловіка...

— Ну і що? — пиркнув В'ячеслав з усмішкою вирішивши таким чином розтушувати свого друга, — Хто з нас так не робив під фільми Brazzers? — він простягнув уперед руку, щоб забрати склянку в друга. Фейт послав йому нищівний погляд холодних блакитних очей.

— По-твоєму я схожий на чувака, який захоплюється порно? — Редді озирнувся на всі боки, немов тільки зараз зрозумів, що вони з Ісаєвим самі в кімнаті, — А де цей очкастий упир?

— Гадки не маю, але мені пощастило позбутися його ще після обіду, — Ісаєв скромно позіхнув у долоню, трохи потягуючись усім тілом у кріслі.

— Добре було б позбутися його назавжди, цей чорт як більмо на очах. — Більш різко запропонував Фейт.

— Не тобі це вирішувати, — Слава знову наповнив келихи бурштиновим напоєм, — До того ж він досить цікавий... хоча й дрочить на фото Кіри.

Після цих слів Редді різко схопився з ліжка, оглядаючи місце, на якому вирішив розслабитися.

— Це жарт, - Ісаєв приховував свою посмішку за склом своєї склянки, — Але я не впевнений, що він цим зовсім не займається, — з тихим смішком припустив він, спостерігаючи за своїм другом.

— Бля... — Ред трохи відкинув голову назад, гірко посміюючись у відповідь, — Ти так хочеш поговорити про це? Чи спускає твій сусід у долоньку? - він підійшов до друга і забрав свою порцію алкоголю, — Двоє дорослих мужиків розмірковують про онанізм третього, чи не знаходиш це лякаючим?

— Взагалі ти спочатку говорив про свій секс із Кірою і фантазії про зовсім інших жінок. З Лізою зрозуміло, ти і так довго протримався, не думаючи про неї, — В'ячеслав зробив повільний ковток палючого напою, насолоджуючись яскравим присмаком, — А друга, я так розумію, наше "миле створіння", — але під поглядом Фейта поспішив виправитися, — Тобто, принцеса?

"Миле створіння. Ага як же! Бачив би ти, як вона відповідала на мої поцілунки і стежила за моїм трахом із Кірою. Тоді б так не говорив..." — задумався Редді після його слів, але вголос сказав зовсім інше:

— Поживемо — побачимо. Що в нас буде далі, співпраця чи війна.

—  Краще без війни. Просто відкинь упертість і піди перший на поступки.