Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Межі пристойності, Лана Вернік 📚 - Українською

Читати книгу - "Межі пристойності, Лана Вернік"

449
0
17.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Межі пристойності" автора Лана Вернік. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20 21 ... 261
Перейти на сторінку:

— Зі мною все добре, — сказав, дивлячись спідлоба, і пішов з чашкою у внутрішній двір через двері кухні. Сів на лавці біля кущів самшиту, дістав цигарку.

— Артур, господарям не подобається, що ти палиш у них вдома.

— Добре, — він підвівся і, з кавою в одній руці і цигаркою в іншій, пройшов назад у кухню, через неї — у вітальню і на вулицю.

— Розкажи мені, що трапилось! — батько йшов слідом, не відстаючи ні на крок.— Раптом я зможу допомогти!

— Мені ніхто не може допомогти! — Артур зупинився і різко розвернувся до батька, стоячи на краю тротуару. — Ні ти, ні твої брати, ні твій Бог! Ти кажеш, що він — Бог любові?! То поясни мені, чому цей твій Бог посилає жахливу смерть тим, хто її не заслуговує?!!!

— Смерть? Ти про що? — Олексій вперше бачив сина настільки розбитим. Надрив у голосі сина не передавав усього болю, що їв його зсередини і батько це розумів. Він хотів підійти і обійняти сина, але Артур відступив назад, зійшовши на дорогу.

— Твій Бог вбив Злату!!! Вона не заслужила! Не заслужила!.. — голос тремтів і підступали сльози.

— Злату? Це та дівчина з аеропорту?.. — син розповідав про неї і чекав її дзвінка. Дівчина не дзвонила вже стільки часу, і Олексій забув про її існування, на відміну від Артура, котрий нібито “відривався” в чужій країні. — Що з нею сталося? Хто тобі це повідомив?

— Жека…

— Сину, шляхи Господні…

— Замовкни!!! Не говори мені про свого Бога!!! Його не існує!

— Артуре, — батько рушив уперед до сина, той відступив назад, на проїжджу частину. Залунав сигнал авто і Артур відчув сильний поштовх у спину, його підкинуло вгору, і далі все затягло темрявою.

 

Повіки важили, здавалося, цілу тонну. Відкрити очі було неможливо. Вузька щілина світла різонула по очах. Краще закрити. Все тіло важке й неслухняне, голова гуде.

Хто я? Я — Артур.

Де я? Щось тихенько пищить у такт з його пульсом. Напевно, це лікарня.

Що сталося? Я сварився з батьком, відступив назад, удар… Бляха… Мене збила машина. Треба знову відкрити очі й роззирнутися. Очі не відкривалися. Набряклість повік не дозволяла їх розплющити нормально.

Ноги ворушилися — добре, руки… щось не так із лівою рукою. Мабуть, перелом. Якісь незрозумілі пекучі відчуття в животі, голова гуде, мабуть, струс мозку. В роті якась пластикова штука, треба її прибрати… Права рука почала повільно підніматися, але щось не пускало. Рука зафіксована до краю ліжка, в руці голка крапельниці.

Стогін зірвався з вуст Артура. Батько, котрий сидів поруч, покликав медсестру, і та вколола знеболювальне у крапельницю. Стало трохи легше.

— Сину, пробач мені… — сказав батько.— Через сварку зі мною ти вийшов на дорогу і тебе збила машина…Лікарі кажуть, що ти одужаєш. Ти молодий, сильний. Згодом ти станеш на ноги, і все буде добре.

Про струс мозку, тріщину черепа, зламану в трьох місцях ліву руку, поламані ребра, порвану легеню, розірвану селезінку, видалену лікарями, а ще численні забої — батько в момент пробудження сина не сказав.

Артур лежав і думав, що без Злати добре йому може і буде, але навряд чи так, як було б із нею…

Згадалася розмова з Жекою в аеропорту: “Хочу побачити твої муки, а то всі страждають, а в тебе така пика задоволена, що так і хочеться стерти з неї цю твою фірмову посмішку”

Тепер ти це побачиш, друже… ти побачиш.

1 ... 19 20 21 ... 261
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Межі пристойності, Лана Вернік», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Межі пристойності, Лана Вернік"