Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Українські традиції 📚 - Українською

Читати книгу - "Українські традиції"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Українські традиції" автора Автор невідомий. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта / 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 203 204 205 ... 290
Перейти на сторінку:
злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те й Святе, що народиться, буде Син Божий. А ото твоя родичка Єлисавета – і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. Бо для Бога нема неможливої жодної речі!» А Марія промовила: «Я ж Господня раба: Нехай буде мені згідно з словом твоїм!» (Лук. І, 28—38). І відійшов від Неї Ангел, і Свята Діва пустилась до родички своєї Єлисавети. Єлисавета зустріла її такими словами: «Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби Твоєї!» (Лук. І, 42).

А Марія промовила: «Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть, бо велике вчинив мені Потужний!» Його ж Імення святе, і милість Його з роду в рід на тих, що бояться Його!» (Лук. І, 46—50).

Святкування Благовіщення Пресвятої Богородиці відбувалось з самого початку створення Християнської Церкви. В Назареті, на тому самому місці, де Архангел благовістив Діву Марію, побудований храм в пам'ять Благовіщення Богородиці.

Святі отці Церкви у своїх писаннях пояснюють і те, чому Син Божий втілився в утробі Діви Марії в день 25 березня. Адже Бог сотворив чоловіка в день 25 березня, і тому Бог послав Архангела Гавриїла цього дня Благовістити Діву Марію.

У V ст. Анатолій Константинопольський, у VII – Андрій Єрусалимський, у VIII – св. Дамаскін, у IX – Феофан та інші написали чимало хвалебних пісень на честь Благовіщення Богородиці, якими нині Церква прославляє подію Благовіщення.

Шостий вселенський Собор, який відбувсь у 691 році, 52-м правилом визначив не служити в празник Благовіщення, на який би день Великого Посту не випав він, літургії Ранішосвячених Дарів, тим самим підкреслив величність празника.

Тропар свята: Днесь спасіння нашого начало і від віку таїнства явління: Син Божий сином Діви стається і Гавриїл благодать благовістує. Тому й ми з ним до Богородиці закличмо: Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою!

В народі кажуть, що Благовіщення це велике свято. Цього дня не можна працювати. Навіть птиця не в'є свого гнізда в цей день.

«На Благовіщення і птиця не несеться і кубла не в'є».

«Ніяка птиця не в'є гнізда в цей день, один тільки горобець не знає свята Благовіщення, бо він, бач, бусурмен поміж птицями».

Від Введення до Благовіщення не можна порати землі, бо «земля відпочиває і сили набирається», а від Благовіщення можна працювати біля неї, бо в цей день Бог благословляє землю: «і всяке дихання».

Вранці, коли ще в церкві правиться служба Божа, випускають пташок з неволі – «щоб співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив».

Прийшовши з церкви, господар випускає на волю, на сонце всіх тварин, навіть пса й кота вигонить на подвір'я – «щоб чули весну і самі про себе дбали». Якщо в день Теплого Олекси пасічник не виставить на пасіку бджіл, то в день Благовіщення він виставляє вулики на пасіку за будь-якої погоди.

В церкві в цей день святять проскури. Благовіщенську проскуру труть в порошок і, годуючи бджіл, сиплють в мед – «щоб бджоли роїлись». Змішують із землею і сіють по чотирьох кутах ниви – «щоб дощова хмара ниви не минала». Заривають в землю – «щоб град посіву не побив».

Хворому на пропасницю дають благовіщенську проскуру, як ліки.

Благовіщенська проскура і стрітенська вода – цілющі, а тому їх зберігають на божнику поміж святими образами.

Все, що народиться в цей день – погано ростиме, бо «від благовісного теляти добра не ждати». Благовісне яйце під квочку не кладуть.

Бог благословляє в цей день рослини, і все починає рости. Цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, ряст, сон-трава…

Якщо на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, то це знак, що цього літа вона заміж піде. «Первоцвіт – віщун дівочого весілля».

Проліски – символ надії, щастя, молодої краси. «Як знайдеш пролісок на Благовіщення, зірви й поклади в пазуху. На Великдень, як заспівають «Христос Воскрес!», вийми з пазухи і поклади під святими образами на щастя».

«На Благовіщення рано-вранці налий у миску холодної води, поклади пролісок і вимийся – на красу».

Про цей день існує багато прикмет:

Якщо перед сходом сонця на Благовіщення ясно й тихо, то буде добрий врожай на збіжжя.

Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде.

Якщо на Благовіщення лежить сніг, то літо буде неврожайне.

Якщо на Благовіщення мороз, то буде багато огірків.

«До Благовіщення зими не кляни!» – бо, мовляв, вона ще може вернутись.

1 ... 203 204 205 ... 290
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українські традиції», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Українські традиції"