Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Межі пристойності, Лана Вернік 📚 - Українською

Читати книгу - "Межі пристойності, Лана Вернік"

436
0
17.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Межі пристойності" автора Лана Вернік. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 205 206 207 ... 261
Перейти на сторінку:

 

Ввечері Артур сказав, що вони завтра планують з Артемом проїхатися глянути місця для святкування. Злата захотіла скласти їм компанію. Проте перший день поїздок дуже її втомив, і Артур сказав, що надалі не буде її втомлювати, що обере місце сам і що все святкування — це буде один з сюрпризів для неї, тому вона має займатися лише своєю сукнею. Ну, і щоб про нього, бажано, не забувала.

— Чекай, ти не хочеш, щоб я приймала участь у підготовці нашого весілля?

— Я знаю твої побажання, я їх врахую.

— Артуре, це якось неправильно…

— Сонечку, будь ласка, довірся мені.

Хотілось побурчати, але вона так втомилася, що, пригорнувшись до грудей Артура, майже одразу заснула.

 

Артур з Артемом через два дні пошуків обрали місце для святкування весілля: невеликий готель на Житомирській трасі. Погодили з власником дати, забронювавши залу і номери. Обговорили з кухарями меню.

Злата й Жанна займалися пошуками сукні і знайшли салон-майстерню, що мала схожу до потрібної модель, лишалося внести певні корективи й пошити сукню (на викуп) не чисто білу, а з ніжно-блакитним корсетом і зробити ще декор синього і пурпурового кольору, який Злата промалювала в деталях. Жанна заперечувала, але Злата сказала, що ВОНА ТАК ХОЧЕ.

Про Артура не забули, замовили йому сорочку під стиль сукні, і він, приїхавши на зняття мірок, навів "шороху" в салоні своєю появою. По-перше, тому, що гарний, і те, як почали фліртувати працівниці, йому не сподобалося. По-друге, дуже прискіпливий. Спочатку він все оглянув, мало не виніс всім мозок, дізнаючись про склад тканини й виробника, і лише потім дав, щоб його обміряли. Злата не була присутня, вона була в клініці, тому все це шоу спостерігала Жанна, розуміючи причину й наслідок. Прощаючись з усіма до примірки, він подарував всім свою небезпечно-чарівну посмішку й пішов. Скорпіон...

Лишалося ще знайти йому костюм потрібного кольору. На той момент Жанна почала здогадуватися, яким складним виявиться це завдання, тому що Артур і магазини — це ще більш складно, ніж салон... Догодити йому було щось з розділу фантастики. Склад тканини, текстура, якість шиття, фасон, колір, посадка, його особисті відчуття — якщо щось його не влаштовувало, то він відмовлявся від речі. Жанна вже була ладна прибити примхливого нареченого.

— Артуре… от ніколи б не подумала, що ти такий прискіпливий… — Жанна знесилено сіла на пуф у черговому салоні.

— Прискіпливий? Я просто хочу купити хорошу річ. От і все.

— Артем мене попереджав… А я, дурепа, не повірила.

— Попереджав? — Артур посміхнувся їй у дзеркало, приміряючи наступний жакет, що подала йому консультант.

— Так… Сказав, що ти вимотаєш всім нерви, і тобі буде все не те.

— Поки що не те, але ж десь існує потрібне мені, правда? Якщо не знайдемо — замовимо пошив. Не бачу проблеми.

— Ага… Замовимо… Ти за сорочку всім нерви витріпав, а костюм… О, ні, — Жанна зітхнула. — Я пас.

— Та можна подумати,— Артур хмикнув.

— Ти вже, мабуть, сотню піджаків переміряв, і ще не підібрав такого, який би тебе влаштував… і це — звичайний одяг! Я дивуюсь, як ти зійшовся зі Златою?

— З нею мені пощастило, — Артур крутнувся перед дзеркалом, оцінюючи свій зовнішній вигляд. — І таке порівняння дуже недоречне… Давайте наступний.

— О, Боже… — руда взялась за голову.

— Жанно, якщо тебе це заняття втомлює — можеш їхати, я впораюсь сам. В тебе ж, мабуть, ще є справи, окрім мого костюма?

— Є, але якщо ти не вгадаєш з кольором?

— Я зрозумів який потрібен. якщо що — наберу Злату.

— Добре, я поїхала, — Жанна з полегшенням видихнула і пішла. Наступний костюм, який Артур приміряв, на диво, йому підійшов. І хоч колір був не зовсім таким, як хотіла руда, не блакитний, а матовий світлий димчасто-сірий, проте інші параметри підійшли ідеально. Артур сфотографував себе в дзеркалі й вислав фото Златі. Невдовзі вона набрала його й сказала, що він дуже гарно виглядає і так навіть краще, ніж блакитний. Цей костюм Артур купив. І хоча потім, вже на весіллі, Жанна буде дивуватися зміні попередніх домовленостей, була залізна відмазка: Злата дала добро.

 

Людмила взяла на себе декор. Вона з дівчатами їздила на місце святкування, погодила зі Златою і Жанною кольорову гаму. Злата намалювала купу ескізів, котрі вони декілька днів бурхливо обговорювали і, врешті, дійшли згоди, і Людмила взялася за реалізацію проекту.

Леся заявила, що весільний коровай замовляти не потрібно, вона його спече сама, бо вміє, а по-друге, її шлюб був дуже вдалий і веселий, чого і їм бажає, тому, правда чи ні ці всі забобони, що коровай мають пекти щасливі у шлюбі жінки, а свою легку руку вона до цього докладе. Торт — замовляйте, бо сучасні модні тенденції вона не подужає.

Замовлення торту розпочали з дегустації. Артур не був великим шанувальником солодкого, і йому, за великому рахунком, було абсолютно все одно яким на смак буде торт, тому цю місію він радісно скинув на Злату, Жанну і Артема, які і обрали.

 

Поїздка до діда Петра на Західну Україну трохи перервала підготовку до весілля, але надала Артуру і Златі неймовірний заряд позитиву.

1 ... 205 206 207 ... 261
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Межі пристойності, Лана Вернік», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Межі пристойності, Лана Вернік"