Читати книгу - "Попіл і Світло, Кіра Найт"

— Відпусти! - дівчинка спробувала вирватися, але я тільки притис її до себе і ніжно поцілував у лоба.

Здивувавшись, вона більше не промовила жодного слова до самої квартири, що повністю мене влаштовувало.

Занісши дівчину в спальню, я акуратно посадив її на ліжко і уважно зазирнув у її очі, але вона відвела погляд і опустила голову. Взявши її за підборіддя, я підняв її обличчя, так, щоб вона дивилася на мене.

— Ти ж спеціально дражнила мене на пляжі. – Кіра спробувала відвести погляд, але я тримав міцно. - Чого ти домагалася?

— Я хотіла привернути твою увагу. – тихо сказала вона.

— Мммм, люба, у тебе вийшло. - я присів перед нею, так щоб моє обличчя було на рівні її. - Хотіла позлити мене? - я хижо усміхнувся, виставивши ікла.

— Трохи... - тихо відповіла вона, не в силах відірвати погляд.

— Ти трохи переборщила… - я штовхнув її на ліжко і різко перевернув на живіт.

— Уф.. Еле, я… - почала вона, але я перебив.

— Замокни. - прошепотів їй на вухо я, поцілувавши в шию. - Інакше я одягну на тебе кляп…

Спустившись нижче, я стягнув з неї мою сорочку і провів рукою по спинці, яка вигнулась у відповідь на мої дотики, піднявши гарну попку. Відваживши сильний ляпас, я посміхнувся, почувши той самий ніжний солодкий стогін.

— Тобі подобалося грати зі мною, дівчинко? - з хижою усмішкою спитав я, відваживши ще один ляпас.

— Так.. - тихо простогнала вона.

— Ммм .. Тепер я з тобою пограю .. - ще один ляпас, після чого тонкі трусики полетіли на підлогу. - Що ж ... Почнемо з головного .. - я сів зручніше між її ніжок. - Дражнити мене будеш?

— Звичайно, буду! - засміялася дівчина і відразу скрикнула від сильного ляпасу.

— Запитую ще раз… дражнити мене будеш? - я глузливо схилив голову, провівши пальцем по клітору, від чого дівчинка переді мною застогнала. - Не чую…

— Буду.. - з ніжним стогоном сказала вона і я тут же прибрав руку.

— Ні, так діло не піде. - сказав я серйозно і розстебнув ремінь на штанах. - Краще тобі стати слухняною, поки ми не почали... заради твого ж блага.

— Так не цікаво… - прошепотіла вона, і я відчув її посмішку. Вона також цього хоче.

— Ммммм… Отже втекла від мене! - сильний удар ременем. – Скільки? Двічі?

— Тричі .. – тихо сказала дівчинка.

— Точно. Дякую, мила. - ще три удари ременем без паузи і дівчинка стиснула простирадло в руках. - То що далі? А, так. Точно. До клубу пішла! - ще удар. - І без мене! - ще один.

— Уф! Ти там був взагалі то! - прогарчала вона.

— Не найкращий момент, щоб суперечити, мала! - ще один сильний удар.

— Ай! Чортів збоченець! - вона спробувала вивернутись, але я міцно притис її рукою до ліжка.

— Ц-ц-ц. Як грубо, мила. - ще кілька сильних ударів і попка стала вже яскраво червоною. - Із цим розібралися. Начебто.

Я підвівся, відкинув ремінь на підлогу і підійшов до шафи. Відкривши один з висувних ящиків, я акуратно перебирав пальцями, вибираючи. Раптом мене обійняли, підійшовши зі спини і тепле тіло притиснулося до мене.

— Мммм, крихітко, вставати ніхто не дозволяв .. - я дістав з ящика довгу пластикову тонку тростину, і обернувся, але мене відразу притиснули спиною до шафи.

— А я дозволу не питала. - відповіла мені дівчинка, після чого вп'ялася поцілунком в мої губи.

— Вирішила взяти ініціативу, значить.. – я посміхнувся, відповівши на поцілунок. - От тільки… Ми ще не закінчили.

Міцно взявши її за волосся, я швидко довів її до ліжка і поставив на коліна, опустивши грудьми на ліжко.

— Гей, відпусти! - вона спробувала вирватися, але я тільки сильніше натягнув волосся, від чого дівчинка загарчала.

— Ну, як я можу тебе відпустити! - я засміявся і завдав першого удару тростиною. - А як же твоя зухвалість на пляжі?! - ще один удар. - Загорала топлес.. - удар. - Мене дражнила... - удар. - Ммм, а твоя посмішка тому офіціанту ... - удари посипалися один за одним і красива попка покривалася все новими смужками.

Все ж вирвавшись, Кіра кинула мене на підлогу і сама сіла зверху, люто дивлячись на мене палаючими очима. Я у відповідь лише усміхнувся і поклав руки їй на попу, погладжуючи.

— То що, мила. Ще мене будеш мене дражнити? - запитав я, сильно стиснувши попу в руках.

— Буду. - трохи примружившись від болю відповіла вона і вп'ялася жадібним поцілунком в мої губи.

Я взяв її прямо там, на підлозі біля ліжка. Дівчинка, така гаряча, чуттєва, сиділа зверху на мені, а я рухався у такт кожному її руху.

Коли ми остаточно вибилися з сил, я поклав Кіру на ліжко і ліг поруч, важко дихаючи.

— Я їсти хочу .. - сказала вона через якийсь час, на що я посміхнувся, лежачи поряд з нею на животі і граючи пальцем з її сосочком.

— Я думав, що я тебе нагодував.

— Ну тебе, збоченець! - вона шльопнула мене по попі, від чого мої очі відразу спалахнули. У два рухи дівчинка вже лежала піді мною попою догори, а в моїй руці знову була тростина.

— Так тільки мені можна робити, Кіро. - сильний удар і вона вигнулась, не в змозі вирватися із захоплення. - Якщо зробиш так ще раз... - ще один сильний удар. - Тобі будуть непереливки… - свист тростини та удар. - Як би сильно я тебе не любив, але навіть шайнаре повинні виявляти один до одного повагу. - ще один найсильніший удар відразу по всій попі і я її відпустив.

Дівчинка відразу прикрила попу руками і гладила її, зло дивлячись на мене.

— Не дивись так. - я посміхнувся і погладив її по щоці. - Я всього лише пояснюю правила найдохідливішим способом.

— Угу. - вона вкусила мене за палець і я обсмикнув руку, стиснувши її в кулак, але тут же розслабив, усміхаючись. - Правила він пояснює...

— Лежи тут, зараз повернуся. - я встав і попрямував до ванної кімнати.

Повернувшись, дівчинки на ліжку вже не було. Але був шум у вітальні. Вийшовши зі спальні, я побачив, як вона стоїть на носочках, дістаючи з холодильника сендвіч.