Читати книгу - "Попіл і Світло, Кіра Найт"

— Я ж попросив лежати. – я посміхнувся і підійшов до неї. - І чому ти мене не слухаєшся?

— Ти не попросив, а наказав. - вона обернулася, жуючи бутерброд. - А наказам я не підкоряюся.

— А в клубі ти була слухнянішою... - я схилив голову на бік, але мене тут же притиснули до стіни, приставивши кігті до шиї.

— То була одноразова акція. - дівчина посміхнулася, після чого, все ж таки, відступила. - Що це у тебе? - вона зацікавлено поглянула на баночку у моїй руці.

— Спеціальний крем. Іди сюди. - я схопив її за руку, поклавши грудьми на стіл і одним рухом розставивши ніжки. - Лежи і не сіпайся. Будь ласка. – додав я.

— Мммм, ось і ти чогось вчишся .. - вона посміхнулася і слухняно лежала.

— Так.. ось так.. - я акуратно втирав крем у попу та ніжки дівчинки, які постраждали від наслідків її зухвалості. - Добре. - закінчивши, я відважив дзвінкий ляпас і, перехопивши руку Кіри, ніжно поцілував її. – Які плани на сьогодні?