Читати книгу - "Дім для Пенсі, Анна Лерой"

Розмова про купівлю будинка починається несподівано. Ось Пенсі спілкується з привітною дівчиною в бухгалтерії школи, а наступної миті та сама мила Кармен та її колеги захлинаючись розповідають, хто, де і які будинки продає. Якщо вже вона вирішує залишитися в Тамарі надовго, то чому б справді не подумати всерйоз про купівлю?

— Мені потрібен такий, щоб зі світлого дерева, — несміливо просить вона в компанії, що зібралася навколо, і їй хором радять подивитися один певний будинок — два поверхи з високою стелею, широкими вікнами, міцними сходами і трохи зарослим садом.

Цей будинок справді дуже схожий на той, яким марила Пенсі. Колишній господар торгується недовго, роблячи щедру знижку, бо його сім'я давно переїхала до столиці, а довго й часто перебувати в Тамарі, щоб доглядати за нерухомістю, йому все важче з кожним роком. Вона без вагань віддає зароблені полюванням гроші й отримує у відповідь документи на право власності та ключі — від хвіртки, головних і бічних дверей. Темні, масивні, на міцному кільці, вони разом відтягують кишеню її куртки, але це найприємніша важкість, яку їй доводилося носити.