Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Містика сновидінь. Практичний сонник 📚 - Українською

Читати книгу - "Містика сновидінь. Практичний сонник"

741
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Містика сновидінь. Практичний сонник" автора Неля Шейко-Медведєва. Жанр книги: 💛 Інше / 💛 Езотерика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 50
Перейти на сторінку:
рішення: «Чини по совісті». Якщо в руці у Богоматері біла лілея — благословення на чернече життя.

Відьма — небезпека. Бачити відьму — ваш ворог готує вам якусь пастку, прагне зруйнувати ваше життя. Щоб домогтися свого, може вдатися до магії. Якщо відьма пророчить вам щось добре чи просить про якусь послугу, а за це обіцяє винагороду — будьте пильними, сон попереджує про можливість катастрофи, пожежі, тяжких тілесних ушкоджень. Якщо проклинає — ви зумієте уникнути небезпеки.

Дерево життя.

© «Скрутні дев’яності роки. Я — молода акторка. В театрі, що ледве животіє, мені дістаються маленькі, епізодичні рольки. В кіно мені не пробитися, бо кіностудія, фактично, не працює. Живу впроголодь, доношую старі речі, не маю змоги оплатити квартиру. А роки минають. Обдумую, як вкоротити собі віку. Й раптом, наче підтримка з неба, дивний сон.

Заходжу я, наче, в свою кімнату і бачу в кутку напівусохлий фікус. Мляво думаю: «Треба викинути». Підходжу до нього, аж раптом він починає рости і перетворюється на деревце. Чимале, майже до стелі, вкрите зеленим листям. На ньому з’являються білі, червоні, рожеві квітки, зав’язуються плоди — маленькі яблучка, груші, вишні, абрикоси, сунички, чорнички, а поряд з ними з’являються нові квітки. «Це ж райське дерево!» — радію я і бачу, як одна з гілок перетворилася на виноградну лозу і потяглася вгору, сягнула стелі й на ній зав’язалися крихітні грона… Тим часом достигли перші плоди. Я відчула голод і почала зривати їх і їсти. Одні з них були солодкими, інші кислими, ще інші гіркуватими, але мені все смакувало.

Прокинулася я щасливою. Сонника в мене не було, але я і без нього здогадалася, що це був віщий сон. Сили небесні показали мені, кандидатці в самогубці, дерево мого життя. Все уві сні відбувалося напрочуд швидко, отже і в реальності слід сподіватися швидких, чудесних змін на краще. Будуть у мене і ролі, й успіх, і кохання, і заможне, сповнене різноманітних пригод і насолод життя. А також діти — виноградні гронця.

Відтоді я почала бувати на людях, напитувати собі роботу й невдовзі знайомий режисер запропонував мені невеличку роль у серіалі. Я сподобалася глядачам, мене почали запрошувати на поважніші ролі. І в театрі ставлення до мене змінилося. Згодом я вийшла заміж за вродливого заможного чоловіка, побувала в багатьох країнах світу, скуштувала і солодкого, і гіркого. Народила першу дитину — дівчинку».

Диявол (чорт)  — дуже неоднозначний сон. Якщо в звичному вигляді біса, цапа — у вашому оточенні є люди, які будуть спокушувати вас, провокуватимуть вас взяти участь в якійсь афері, підмовлятимуть на якісь гріховні, недостойні вчинки, прилучатимуть до пияцтва, нетрадиційних сексуальних розваг. Якщо Лукавий сниться вам в образі екстравагантного незнайомця чи в образі Мефістофеля, бізнесменам сон обіцяє успішну діяльність на межі закону; письменникам, акторам, митцям — великий (не завжди заслужений) успіх або ж натхнення, створення яскравого, неординарного твору чи образу.

Домовик — негаразди в сім’ї, чвари, розбрат. В окремих випадках — смерть.

© «Було мені в той час вісім років. Влітку, на канікулах мама відвезла мене до прабабусі в поліське село. Та нагодувала мене, вклала в ліжко й, побажавши гарних снів, подалася в свою спаленьку. Вже засинаючи, я почула, як хтось човгається кімнатою, щось бурмоче, шарудить під ліжком. Покликала прабабусю. Та не відгукнулася, а мене зморив сон.

Вранці я розповіла їй про дивні звуки.

«Це Тимко, наш домовик, — пояснила вона. — Замешкує в нас відтоді, коли батько цю хатину збудував. Співає в комині, дрова в піч підкидає, коли вогонь пригасає; забуду вимкнути світло — він вимикає, дбає, щоб у криниці вода була чистою, курей, гусей випасає, горобців полошить. Не бійся його. Він тебе не зачепить, бо ти — наша, чорнявенька. Тимко таких любить. Він просто придивляється до тебе».

Промайнув тиждень. Домовик більше не нагадував про себе, і я вирішила, що старенька його вигадала. Аж несподівано заявилася її донька. Ще й не сама, а з недужим свекром: «Нам сусіди квартиру затопили. Треба зробити ремонт, а Микола Тимофійович нещодавно переніс операцію. Нехай поживе тиждень-другий у тебе». Прабабуся довго відмовлялася, щось пошепки пояснювала, а та відказувала: «Дурниці все це. Твої вигадки». Залишила свекра і поїхала. Прабабуся відступила гостеві спаленьку, а сама перебралася в клуню. Відтоді я майже щоночі чула, як Тимко сновигав хатою, сердито пирхав, скидував то те, то се зі столу на підлогу, але не боялася його, бо мене він не зачіпав.

Прабабуся пояснила мені, що домовик нервує, бо в хаті з’явився чоловік «іншої масті»: «Тимко у нас чорнявенький, а Микола Тимофійович — рудий. Я щодня втовкмачую ночобродові, щоб заспокоївся і не чіпав недужого. Обіцяю, що той скоро поїде, але лиха сила своє гне…» Минув тиждень. Микола Тимофійович зміцнів, почав виходити на подвір’я, прогулюватися садком… Й тут уві сні я побачила Тимка. Він скидався на передчасно постарілу дитину. Був лисим, зате мав густу чорну бороду, короткі криві ніжки й чималі, як для свого зросту, руки. Був зодягнений у полотняну сорочку за колінця, вишивану на грудях і куценькі червоні штанці. Тримав у руках мітлу і, сердито бурмочучи якісь незрозумілі мені слова, старанно підмітав кімнату, кухню. Потім відчинив двері й почав вимітати сміття назовні.

Вранці, коли прабабуся зайшла в хату, я розповіла їй свій сон. Старенька перелякано зойкнула і побігла в спаленьку до Миколи Тимофійовича. Вийшла звідтіля смутна, збентежена і сказала: «Помер Микола Тимофійович. Таки вимів його з хати клятий домовик».

Змій (казковий) — літає над містом чи селом — суспільні заворушення, природні й техногенні катастрофи, війна.

© «В кінці квітня чоловік отримав коротку відпустку, і ми вирішили спершу поїхати до його батьків (неподалеку від Києва), а звідтіля до моїх родичів у Тернопіль — показати їм нашого малюка. В переддень від’їзду я прогулювалася з сином у парку. Присіли ми з ним на лавку, де сиділа незнайома, на вигляд інтелігентна бабуся. Ми розговорилися. Вона й каже: «Їдьте з Києва, якщо маєте куди» — «Чому?» — здивувалася я. «Цієї ночі мені приснився жахливий сон. Наче над Києвом колами літає і літає крилатий Змій, з пащі

1 ... 20 21 22 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Містика сновидінь. Практичний сонник», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Містика сновидінь. Практичний сонник"