Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Янголятко в кутих черевиках. Книга перша 📚 - Українською

Читати книгу - "Янголятко в кутих черевиках. Книга перша"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Янголятко в кутих черевиках. Книга перша" автора Генечка Ворзельська. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 87
Перейти на сторінку:

— Вони мертві, а я живий.

— Ми теж мертві…

— Вони живлять вас тліном, а я нагодую вас плоттю.

— …

— Кров’ю тисячі жертв.


— Дж-жах-х-х!

— Дівчинко…

— Я покличу Пса…

Вони вийшли з могил і знали, що Пес мертвий. Моє: «Я покличу Пса» не могло злякати їх.

— Ваша правда. Пес не прийде.

— Але ж ти прийшла…

— Так, — сказала я. — Хоч ви й не знаєте, наскільки це погано.

Я вистрілила, приставивши дуло пістолета йому до живота, але куля наразилася на камінь і затарахкотіла в дулі дитячим брязкальцем.

— Ой, — сказала я.

Витрусила кулю й спробувала ще раз.

— БАХ! — посилаю нову кулю.

Вона впала на підлогу, випалюючи в ній самотній човник у дюнах.

— Ой-йой-йой!

Я стрельнула втретє. Лише хмаринка кам’яного пилу та голова його, що захиталася з боку на бік.

— Ні? — запитала я.

— Ні, — підтвердив він.

— Шкода.


Вони стояли довкіл. Великі, кам’яні та бездушні.

— Відпустіть мене.

— Ні.

— Будь ласка, благаю.

Чотири приставлених до моєї голови кам’яних пістолети.

— Не хочете? Ну, гаразд, — сказала я. — Нічого цього не було. Ніколи. Не було й не буде…


— Здрастуйте, двері.

— Ми не впустимо тебе.

— То й не треба, — сказала я до них та до кам'яних воїнів, котрі все ще стояли в нішах.

Нічого не було. І я почала спускатися вниз білим мармуром сходинок повз тьмяне золото перил. Повз усміхненого консьєржа.

— Там нікого немає.

Чотири пістолети до моєї голови — це нечесно, і я так не граю.

Маленьку дівчинку скривдити легко. Маленьку та вродливу — й поготів.

Я так не граю, і там нікого немає.

— Там нікого немає, — консьєржеві, що повірив мені.

Краще — є Кіт, що чекає на мене біля самого під’їзду.


Вулиця спускається донизу бруківкою та ґратками навколо дерев. Вулиця підіймається вгору яскравими маркізами над вітринами кав’ярень. Сонце зблискує у вікнах. Жовте листя — в жовтих очах Кота.

— Котику, — я пригорнулася до нього.

— Котику! — я залізла на сидіння поруч із ним.

— Котику!!! — побачивши його машину.

— Котику, любий…

— Здрастуй, — відповів мені Кіт.

Його грива, його плоский ніс, м’які руки із сотнею захованих у шкірі ножів.

— Котику.

— Здрастуй, — відповів мені Кіт.


Я бігла чорною вулицею від ратушної площі, від дванадцяти ударів годинника.

Місто було безлюдне. Місто було повне мертвих ліхтарів. Його фонтани були сухі, а метро перетворилося на чорну безодню. Зайти і не вийти. Ніби в нічний під’їзд.

Я бігла, відчуваючи всіх, хто полює на мене. Я бігла, і тупіт моїх черевиків виказував мене луною серед зовсім безгомінного міста.

Декорація для полювання: там бореться Пес, намагаючись зупинити їх; там вони завмерли на перехресті й нюхають плити, намагаючись зрозуміти, де я; там вони мчать зграєю, заганяючи мене у безвихідь — зусібіч, без жодного згуку. Ніч повна чорних очей.

І я втікала від них. Відчувала, що вони наближаються. Знала, що вони наздоженуть.

Темною вулицею, що насправді вела в глухий кут.

І коли притислася до останньої стіни, коли озирнулася, побачивши їх на зігнутих лапах там, де вони завернули в мій глухий кут, коли я майже закричала:

— Ні!

Він востаннє вдихнув дим і, відкинувши цигарку, сказав:

— Агов.

Величезний пустельний хижак — Кіт, який підкрадається нечутно.

— Агов, — зістрибуючи на бруківку

1 ... 20 21 22 ... 87
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Янголятко в кутих черевиках. Книга перша», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Янголятко в кутих черевиках. Книга перша"