Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Янголятко в кутих черевиках. Книга перша 📚 - Українською

Читати книгу - "Янголятко в кутих черевиках. Книга перша"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Янголятко в кутих черевиках. Книга перша" автора Генечка Ворзельська. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 87
Перейти на сторінку:
вслід за ними.

— Вона наша, — сказали вони.

— Вона занадто молода для вас.

— Вона наша! — тепер це був виклик.

Вони вирішили вбити його.

Кіт кружляв серед них, сичав і розтинав пазурами. Вони гарчали, казились і пускали піну, не спроможні зжерти його. Вони билися так довго. Вони билися двісті сімнадцять секунд. І він переміг.

Простягнувши мені руку, він вимовив:

— Пробач, — і сховав пазурі.

Його рука була така м’яка.

— Не бійся.

— Я не боюся.


— Ходімо?

— Дякую, — сказала я.

Він навчив мене вбивати, дав великого пістолета. Він навчив мене захищатися.


— Котику, — шепотіла я, притискаючись до нього.

А він сказав:

— Годі. Куди тебе відвезти?

— Не знаю, — відповіла я. — Я тепер зосталася сама.

— Не думаю, — сказав Кіт. — У тебе є ті, хто тебе любить.

— В мене є тільки ти.

— Не тільки.

— Я більше нікого не знаю.

— А Вовк?

— Він помер.

— Він помер, — кивнув Кіт. — Хочеш, я розповім тобі про місце, де він похований?

— Ти не підеш зі мною?

— Ні.

— Бувай?


Я не знаю, які квіти полюбляють вовки. І тому купила йому чотирнадцять чорних троянд.

Його могила була так далеко. Вона була захована в чорному мармурі. І на ній написали: «Жив, убивав та був убитий».


Я стояла біля неї, і мені так хотілося плакати.

Чоловік вийшов з-поза надгробків, з-поза верб між ними. Він, як завжди, посміхався, і волосся було довге, а очі сяяли зелено.

Він підійшов до мене і став поряд.

— Ви знали його? — спитала я.

— Здається, так, — сказав Вовк. — А ти?

— Мені так здавалося.

— Ким він був для тебе?

— Я любила його.

— Та ну?

— Як брата, — сказала я.

— Тоді, здрастуй, сестро.

Розділ 6

— Як добре, що вони не вбили тебе!

— Вірю, — всміхнувся Вовк. — Мені теж подобається.


Чорні таємниці дикого лісу. Таємниці трясовин і засипаних кістками улоговин. Хіба я могла розпитувати:

— Як?

Хіба він збирався розповісти мені правду?

Вовк прокидався разом із темрявою. Там був його світ, там він жив своїм життям, а опісля відсипався у своїй засипаній цигарковим попелом квартирі.

Він увійшов до Замку Ігор на великі гроші й не помітив погляди сотень жінок, які враз повернули голови.

— Ставлю на дев’яносто сім.

Це він навчив мене таких ігор. Вовк ніколи не вбивав за гроші. Вовк виграв себе у грі на Великі Гроші.


Чоловіки гнівалися, їхні жінки жадали бодай одного погляду, а Вовк грав, і тільки смугасто-червоний круп’є з опудалом метелика на шиї чув номери, на які він ставив:

— Сімдесят сім.

— Виграло сімдесят сім.

— Чотирнадцять.

— Виграло чотирнадцять. Робіть ваші ставки. Виграло вісімдесят, — фішка з ощереною пащею вовка на цифрах вісім і нуль.

— Вина, — сказав Вовк.

— Пригости мене, — просила жінка праворуч.

— Поцілуй мене, — благала інша.

— Сімнадцять, — вимовив Вовк.

— Виграло сімнадцять, — відповів круп’є.


Він

1 ... 21 22 23 ... 87
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Янголятко в кутих черевиках. Книга перша», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Янголятко в кутих черевиках. Книга перша"