Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети. Світовий сонет" автора Дмитро Васильович Павличко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
На це таланту в мене. Осоружні Синці на тих покійниках. Не міг я Цілунками накрити їх. Лиш це Могло б дихання їм вернути. Спомин Про них мене лякає. Може, я Так само винен в їхній смерті? Годі За тліном побиватися. Навіки Зарив я в серці їх. Однак боюсь, — Вони там зворухнуться хробаками.
1967
ЗЕМЛЕТРУС На моруги, на пагорби, на доли Свій жовтий килим стелить листопад. Ще не пролежав на землі він днини — Вже ватрами пропалені дірки. Так наміри нездійснені лягають На душу мертвим листям. Підпали Те злото дороге вогнем розваги Або збери і — в стайню на підстил. Все гнитиме під снігом сивих буднів; Крик совісті обернеться у струп'я, Що показатись людям буде сором. Захочеш, мов земля, гнилизну скинуть — Та знай, що небезпечний землетрус, Бо він народжує каміння й горе!1967
СПОГАД Я не скажу тобі, що ти змінилась, Що зморшки появились, як сліди Дрібнесеньких стеблинок після сну Тружденного на запашній отаві. Я не скажу тобі, що надвечір'я Глибинами в очах твоїх лягло, А верховинним кряжем золотих Твоїх зіниць проходить зморне сонце. Тепер міцніше я тебе люблю, Бо ясності, і доброти, і світу Знаходжу більше в погляді твоїм. Тепер ти звільна в спогад переходиш, Та в пахощах стебла твоєї зморшки Причаєна мого життя снага.1967
ЛИСТ Коли мій батько відійшов назавжди, В його столі знайшли ми «Кобзаря», А в книзі декілька старих квитанцій І мій пожовклий, ще студентський лист… Я звідомляв, що почуваюсь добре, Що не потрібно помочі мені, Хіба що — передати трохи бринзи Та на кулешу свіжої муки. Тепер мені того писання сором! Так, ніби мій отець не мав душі І сам, крім їдла, не жадав нічого. Як я забути міг, що шандарі, Давно пронюхавши, в кого «Кобзар», Як Довбуша, боялись мого батька!1977
ЗИМА Стрункі, червоні сосни на снігу, — Дівчата, викупані в ополонці. Кожухами їх вітер обгортає, Та не бояться холоду вони. Сорочки їхні та корали висять На темному, як ніч, кущі калини. От підійти б і заховати одяг І вчути сосон лебединий крик! Я підійшов і нишком придивлявся До танців на пороші золотій — І чув, як хлюпає вода під льодом. А потім, як дерева одягнулись, Я бачив у заметах над рікою Бентежний слід дівочих босих ніг.1977
ВЕСНА Мов чорний ґніт погашеної свічки,
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Сонети. Світовий сонет» жанру - 💛 Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети. Світовий сонет"