Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Сонети. Світовий сонет 📚 - Українською

Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"

286
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети. Світовий сонет" автора Дмитро Васильович Павличко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20 21 ... 224
Перейти на сторінку:
Але, вчинивши так, не вибігай Із хати в бурю, не вдавай сміливця, Коли онучу носиш за ребром. Вся кров твоя не зробить з неї стяга, А крапля крові серця, що жило, — Хустинку вознесе понад віками.

1967

ОСВЕНЦІМ З Освенціму не повернусь ніколи, Хоч добровільно я сюди прийшов. Тут черевички донечок моїх Говорять вирваними язиками. Тут окуляри батькові на купі Побитих скелець, звихнених оправ Я по волячій жилі розпізнав, Що нею зв'язані вони в надніссі. Тут мамину впізнав я сивину У стосі кіс жіночих — по стеблині Сухого променя із косовиць. Метафор не шукайте в цьому вірші, Хіба що не було у вас батьків І ви дітей ніколи не взували!

1967

ЖАЛЬ Послала мати по гриби хлопчину, І в темнику він загубив стежки. Його здавили натовпи кущів, Тягла за поли, наче пес, ожина… Коли стемніло, він почав кричати, Злякався голосу свого й замовк. В його сумне обличчя звідусіль Вдивлялась ніч очима ведмедиці. Збудився жаль у молодій душі За матір'ю, за сонцем, за дитинством, Та скаржитися не було кому. Не вмер той хлопчик, та його немає, Нема вже й того лісу на землі, — Лишився тільки жаль в моєму серці.

1967

МОТИЛЬ Застукав дятел на сосні. Метелик Червоної кори злетів на сніг. Його юнак закоханий піймав, Немов живого, затулив у жменю. Його приніс він дівчині своїй — Серед зими дарунок незвичайний! — Він чув, коли дивився в очі милі, Як лоскітно в долоню бивсь мотиль. Лови! Лови! — І крилечка мохнаті Задихали, знялися, зникли вмить, Але дівча не бачило нічого. А вітер звіяв із його руки Соснової кори пекучу трину — Любов чи тільки пил від мотиля?

1967

ЛУК Вона лежала навзнак у траві, Розкинувши долоні для обіймів. А лінія грудей і рук її Творила образ лука в ту хвилину. Я на зап'ястя тятиву напнув, Здавивши пружну непокору лука. Живої зброї вигини тугі Я гладив, наче перед поєдинком. Замало стріл в моїм сагайдаку — А ворог наступає і сміється, Та я повинен виграти двобій. Тому свій лук на вірність заклинав я, Чимраз коротшу міряв тятиву, Аж доки він не закричав із болю.

1967

СЛОВА Я поховав немало слів. Убили Їх лицеміри. Потім неживих Погвалтували графомани. Жах Покори їхньої холодний. Люди Уміють воскрешати їх. Нема
1 ... 19 20 21 ... 224
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети. Світовий сонет"