Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Теорія українського кохання, Микола Володимирович Томенко 📚 - Українською

Читати книгу - "Теорія українського кохання, Микола Володимирович Томенко"

289
0
11.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Теорія українського кохання" автора Микола Володимирович Томенко. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 37
Перейти на сторінку:
Мотронько!

Вперед смерти на себе сподівався, ніж такої в серцю Вашім відміни. Спомни тільки на свої слова, спомни на свою присягу, спомни на свої рученьки, котрі мені не раз давала: «що мене — хоч будеш за мною, хоч не будеш - до смерти любити обіцяла».

Спомни наостанок любезну нашу бесіду, коли ти буала у мене у покою: «Нехай Бог неправдивого (неправдомовного) карає, а я — хоч любиш, хоч не любиш мене — до смерти тебе, відповідно до слова свого, любити і сердечне кохати не перестану, на злість моїм ворогам». Прошу і дуже, моє серденько, яким-небудь способом побачся зо мною: що маю з В. М. далі чинити. Бо вже більш не буду ворогам своїм терпіти, оконечну помсту вчиню, а яку, сама побачиш.

Щасливіші мої письма, що в рученьках твоїх бувають, ніж мої біднії очі, що тебе не оглядають.


Моя сердечне кохана Мотронько!

Поклін мій віддаю В. М., моє серденько, а при поклоні посилаю В. М. гостинця - книжечку і обручку діямантову, прошу теє завдячне прийняти, а мене в любові своїй невідмінно ховати, заки дасть Бог з ліпшим привітаю. За тим цілую уста коралевії, ручки біленькії і всі приваби тільця твого біленього, моя любенько кохана.


Борщак І., Мартель Р. Іван Мазепа. — Львів, 1933. - С. 50—51.

Григорій Сковорода (1722—1794), Визначний Український філософ, просвітник, поет, музикант. Лист Григорія Сковороди до Михайла Ковалінського

12 липня 1763 року.

Здрастуй, мійжаданий!

Турбото і втіхо душі моєї, найдорогоцінніший Михайле! Подібного до того, як музичний інструмент, якщо ми його стаємо здалеку, здається для нашого слуху приємнішим, так бесіда з відсутнім другом звичайно буває набагато приємнішою, ніж з присутнім. Особливо з тобою у мене виходить так, що я тоді більше люблю тебе і прагну твоєї найприємнішої бесіди, коли ти відсутній і коли без участі тіл душа з душею умовно і безтілесно розмовляє і проводить разом час. Тоді ніяка відстань і ніяке пересичення не зменшує приємності, а навпаки, її збільшує, насолода все більше зростає, бо зовсім інше положення і стан невидимого, ніж тілесного ітлінного. Ці міркування не останнє місце посідають серед тих, якими я звичайно пом'якшую прикрощі життя. Бо що може бути більш приємне, солодке і животворне, ніж любов? Хіба мені не уявляються позбавленими сонця і навіть мертвими ті, що позбавлені любові, і я анітрохи не дивуюсь, що сам Бог називається любов'ю. Далі, хороша любов та, яка є істинною, міцною і вічною. Любов ніяким чином не може бути вічною і міцною, якщо породжується тлінними речами, тобто багатствам і т. ін. Міцна і вічна любов виникає із спорідненості тих душ, які змінюються доброчесністю тих, хто її гартує, а не тих, хто її руйнує. Бо як гниле дерево, так і між негідними людьми не виникає дружби. Тому, якщо тобі моя любов дорога, не бійся, що вона промине. Бо поки ти шануєш чесноту, доти і любов зростає, подібно до того, як дерево непомітно з коми росте і само стає сильнішим, ніж смерть. Постійно ти перед очима душі моєї, і про що б хороше я не думав, і що б я не робив, мені здається, що тебе бачу лицем в лице. Ти мені снишся, коли я лишаюсь на самоті, ти мій супутник і товариш, коли я на людях. Коли я сумую, ти відразу ж береш до себе частину скорботи, якщо я чомусь радію, ти також стаєш учасником радості, так що я не можу умерти без того, щоб образ твоєї душі я не взяв з собою, як тінь забирає тінь, якщо тільки цей розподіл може заподіяти смерть, руйнує тіло, душу ж робить більш вільною. Так, вільний від тіла, я буду з тобою в пам'яті, в думці, в мовчазній бесіді: до такої міри любов сильніша самої смерті. Це моя любов до тебе, що постійно піклується про твоє благо, і тепер хай скаже тобі щось таке, що послужило б на користь душі і твого тіла. Ще що ж мені сказати тобі?


Сковорода Г. Твори. Т. 2. - К.: Наук. Думка, 1983. - С. 421—422.

Пантелеймон Куліш (1819—1897), відомий український письменник, історик, громадський діяч. Листи Пантелеймона Куліша З листів до Лесі Милорадовичівни

20 листопада 1858 року.

Я такий чоловік, що хоч би кого й десять літ не бачив і не чув, та все однаково кохатиму. Мені хотілось зійтись із Вами колись, як і я сам та й Ви теж поробимось людьми старими. От тоді пізнається настояща ціна нашому серцю: чи справді воно щире золото, чи ледача мідь, котра блищить тільки тоді, як її вияснять, а занехай, то й потускне або ще зеленим ядом зацвіте.

22 листопада 1859 року.

Я Вас люблю; люблю за те, що в Вас молоде серце, що в Вас весна на душі; люблю так, як поети люблять річку в красних берегах, у садах, у пишних прохолодних левадах. Кому ж і любити гарну дівчину, панну між паннами, як не нашому брату?… Ваш голос тривожить мою душу!… Жажду Вас бачить і чуть!…

З листа до Параски Глібової

Як грубо Ви розумієте мене, коли могли написати слова «но ваше велике самолюбство»… Я гадав, що жіночий розум ясніший від чоловічого через причетність жіночого серця, і тут помилився. Ви питаєте: кого я люблю? Та кого ж мені любити, скажіть? Я вже писав, що люблю свій ідеал істини, добра й краси і тому, що всього цього є потроху в людях, то я й люблю потроху багатьох, особливо тих, кого менше знаю. Але кого я маю намір покохати? Це питання для мене надто мудре. Проте відповідаю: я маю намір покохати, тобто покохав

1 ... 20 21 22 ... 37
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Теорія українського кохання, Микола Володимирович Томенко», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Теорія українського кохання, Микола Володимирович Томенко» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Теорія українського кохання, Микола Володимирович Томенко"