Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Мій ізмарагд, Франко І. Я. 📚 - Українською

Читати книгу - "Мій ізмарагд, Франко І. Я."

197
0
15.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мій ізмарагд" автора Франко І. Я.. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 26
Перейти на сторінку:
нам шепнув: «Се злої відьми месть!

 

Мовчіть, бо пропадете всі дочиста!»

Ми - ша! Пропало наших ринських триста.

 

По морі ми плили без злих пригод,

Лиш хорував погано весь народ.

 

На морі вмерло дев’ять душ народу;

Їх замість погребу метали в воду.

 

Най бог боронить від такої тьми,

Як матері ридали за дітьми,

 

Коли їх риби довгі, мов ті балки,

Зубаті, чорні, рвали на кавалки!

 

В Бразілії ми теж зазнали зла:

Пропасниця лиха на нас зайшла.

 

Три місяці чекали ми на квіти:

Три хлопи вмерли тут і три кобіти.

 

П’ять хлопців до послуг продали ми,

А сім дівчат пішло в такі доми.

 

Про хлопців досі ми не мали вісти,

Дівчата раді: є що пити й їсти.

 

Що ж ще писать вам? Тут новин не гук:

П’ять душ нам досі вмерло від гадюк,

 

Тут по лісах блукають дикі люде,

Б’ють наших і їдять. І нам те, мабуть, буде.

 

Та, може, дасть нам бог іще підняться.

Було нас сорок, є ще вісімнадцять.

 

Одно лиш жаль, що вже по-руськи тут

Молиться ні балакать не дадуть.

 

На нас у місті крикнув Кандзюбінський:

«Nie wolno tutaj gadać po rusińskij!

 

Tu polski kraj i polski Bóg i król!

Po polsku gadaj albo gębę stul!» 7

 

Га, що ж, коли так острий ферлядунок,

Хай буде й так! Який нам тут рятунок?

 

Сим кінчимо. Прощайте! Ждіть від нас

Звісток, як нам заблисне ліпший час.

 

 

 

МІЙ ІЗМАРАГД

 

 

Вперше надруковано під назвою «Мій Ізмарагд. Поезії Івана Франка», Львів, 1898. У 1911 р. вийшла збірка поезій І. Франка «Давнє й нове», друге, побільшене видання збірки «Мій Ізмарагд», куди ввійшли цикли із збірки «Мій Ізмарагд» - «Поклони», «Паренетікон», «Притчі», «Легенди» (значно поповнені новими віршами) та додані нові цикли - «Із злоби дня» і «Гімни й пародії».

Поезії подаються за виданням 1898 р. Враховуючи волю автора, який озаглавив окремі вірші у збірці «Давне й нове» (віршам «Поклін тобі, моя зів’яла квітко…» дав назву «Моїй не моїй», «Важке ярмо твоє, мій рідний краю…» - «Рефлексія», «Ти, брате, любиш Русь…» - «Сідоглавому», «У садочку в холодочку…» - «Спомин», «Якби само великеє страждання…» - «Якби»), а також змінив заголовок поезії «Un coeur simple» на «Свята Доместіка», подаємо ці вірші за виданням 1911 р.

 

 

I. ПОКЛОНИ

 

 

I. Поет мовить. Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 3-4.

II. Україна мовить. Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 5-6.

III. Рефлексія («Важке ярмо твоє, мій рідний краю…»). Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 7, без назви. Зберігся автограф без заголовка (Центральна наукова бібліотека АН УРСР, 8 І, № 7444, арк. 2), який не має розходжень порівняно з текстом збірки. Автограф датований: «14 Х [1897]». Подається за збіркою «Давне й нове», с. 15.

IV. Сідоглавому. («Ти, брате, любиш Русь…»). Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 8-9, без назви. Вірш адресований лідерові «народовців» буржуазному націоналісту, одному з організаторів антинародної «нової ери» - реакційної угоди буржуазної інтелігенції з австрійським урядом і польською шляхтою - Юліанові Романчуку, що в газ. «Діло» від 13.V 1897 р. виступив з статтею «Смутна поява». Ця стаття була реакцією на передмову І. Франка «Nieco o sobie samym» («Дещо про себе самого») до польського видання збірки «Галицькі образки» «Obrazky galicyjskie», в якій І. Франко гостро висловився про тип галицького рутенця - «русина». Автор статті «Смутна поява» закидав І. Франкові відсутність патріотизму і рекомендував йому усунутись від громадської і політичної діяльності. І. Франко у творах «Сідоглавому» і «Декілька афоризмів у альбом «Ділу»…» викривав лицемірну «любов» до народу галицьких націоналістів. Зберігся автограф (ЦНБ АН УРСР, І, № 7444, арк. 1), що не відрізняється від основного тексту. Автограф без заголовка, датований: «14/Х [18]97». Подається за збіркою «Давнє й нове», с. 15-16.

Наводимо текст Франкових афоризмів за першодруком («Житє і слово», 1897, кн. 3, с. 263-264).

 

Декілька афоризмів у альбом «Ділу», прочитавши його статтю «Смутна поява» в ч. 97

 

Любов не обов’язкова, та почуття обов’язку обов’язкове.

Сліпа любов, як і сліпа віра, родить фанатизм і нетолеранцію.

Хто твердить: люблю свій народ, а не сповнює своїх обов’язків зглядом того народу - брехню твердить.

Справедлива увага - се хірургічна операція: болить і помагає; несправедлива увага - се сліпий вистріл: не болить того, на кого був вимірений, а тільки робить стрільцеві сором.

Посол Вєльовєйський прилюдно заявляє, що любить русинів. Ну, кого такі пани люблять, того я спокійним сумлінням можу не любити.

Перейдімо насамперед «собачу» азбуку, а там чень дійдемо й до ідеальної премудрості.

«Коли я зле сказав, докажи се, а коли добре сказав, за що ж мене б’єш?» (Єванг[еліє] Йоанново, XVIII, 24).

«Уж если он и останется собакой, так пусть же не от меня об этом узнают, пусть не я выдам его!» (Н. В. Гоголь, «Мертвые души»).

 

Polsko! lecz ciebie błyskotkami łudzą;

Pawiem narodów byłać i papugą;

A teraz jesteś służebnicą cudzą.

Choć wiem, że słowa te nie zadrżą długo

W sercu, gdzie nie trwa myśl nawet godziny…

Mówię, bom smutny i sam pełen winy.

Przeklnij, lecz ciebie przepędzi ma dusza,

Jak Eumenida przez wężowe rózgi. 9

(J. Słowacki)

Від народного обов’язку сам бог не може звільнити; нахваляється звільнити від нього сатана.

V. Якби. («Якби само великеє страждання…»). Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 10. Зберігся автограф

1 ... 20 21 22 ... 26
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій ізмарагд, Франко І. Я.», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій ізмарагд, Франко І. Я."