Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Проза, Олександр Олесь 📚 - Українською

Читати книгу - "Проза, Олександр Олесь"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Проза" автора Олександр Олесь. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22
Перейти на сторінку:
другій, дивиться, з коріння уже знову ростки зеленіють...

Обридло Омелькові ходити на город та рубати... Уже раз на тиждень тільки ходе.

От і мак зацвів. Як угледів Омелько червоні квіти, розлютувавсь, хотів знищити відразу всю грядку!

От він побіг додому за сокирою, та забув, де покинув її вчора. Шукав він її цілий місяць, а коли знайшов і пішов вирубувати мак, то в той час мак уже одцвів, і Омелько почав вирубувати якісь другі квітки, а про мак і забув. І згадав уже про нього, як гойдались достиглі маківки...

«А, так оце той мак! Я ж його! - і почав Омелько трощити маківки та розвіювати їх по вітру.- Я вас всіх позакидаю аз на саме небо!»

І вітер розносив макові зерна скрізь по городу і поза його межами...

«Що ж це ти, Омельку, робиш? - скрикнула мати, як угледіла.- Попсував мені город, та ще й мак, мою втіху, розвіюєш...»

Лається жінка, а в думці радіє: «Як то пишно розквітне мій мак на той рік!! Все зерно посіяно! Як то розквітне мій червоний мак!..»

І змовкла бабуся...

А нам зробилось чомусь весело, весело…

 

 

 

________________

ПРИМІТКИ

 

 

До другого тому творів Олександра Олеся ввійшли драматичні твори, поезії у прозі, оповідання, етюди, переклади.

Друковані тексти подаються за прижиттєвими публікаціями, рукописні - за чорновими автографами, із збереженням лексичних, фонетичних, морфологічних та стилістичних особливостей мови письменника. У квадратні дужки [...] взято місця, які не вдалося розшифрувати.

Більшість автографів зберігається у відділі рукописів Центральної наукової бібліотеки ім. В. Вернадського АН УРСР (ф. XV).

 

 

ПРОЗА

 

Прозові твори Олександр Олесь почав писати ще в ранньому періоді. Однак включити до першої збірки оповідання та поезії у прозі не вдалося. З листування довідуємося, що ці твори письменник хотів передати Б. Грінченку, який мав підготувати їх до друку. Та невідомо, як далі склалося. Побачили світ у періодиці лише три невеличкі етюди.

Спробу познайомити читача з прозою О. Олеся зроблено у виданні: Олександр Олесь. Твори.- К., 1971 Проте надруковане тут оповідання «Рудько», що вперше вийшло за підписом О. Лелека, належить синові письменника Олегу Кандибі (О. Ольжичу), якого в родині називали Лелекою. Олександр Олесь вніс лише окремі стилістичні правки.

 

 

ОПОВІДАННЯ. ЕТЮДИ. ПОЕЗІЇ У ПРОЗІ

 

Уста її всміхались завжди.- Вперше надруковано в журн. «Українська хата».- 1909.- № 3-4.- С. 121.

Подається за першодруком.

 

Пташка.- Вперше надруковано в календарі «Село».- К., 1909.- № 4.- С. 5-6.

Подається за першодруком.

 

Вони.- Вперше надруковано в журн. «Українська хата».- К., 1910.- № 2.- С. 82-83.

Подається за першодруком.

 

 

З неопублікованого

 

О ясна панночко! (№ 534).- Написано у Слав’янську, присвячується майбутній дружині Вірі Свадковській, з якою на той час О. Олесь познайомився.

 

[На Івана Купала] (№ 5).

 

Казбек і Машука (№ 898).

У листі до майбутньої дружини Олександр Олесь писав про свій задум створити маленьку легенду про Казбека і Машуку:

«Но вот железная гора Машука, красавица Бештау, и далекие вершины старика Эльбруса. Какая чудная природа! Как воздух чист, как зелены леса и травы! Я был рад, что увидел эту красоту, и думаю, что долго еще в моей душе будет жить эта красота. Об этих горах существует масса легенд замечательно красивых, но мне удалось записать только одну - о пламенной любви Казбека к прекрасной Машуке, об убийстве Казбеком отца Машуки, какого-то джигита, о разгневавшемся Эльбрусе, что, наказывая Казбека, послал на последнего снеговую шапку, чтобы охладить его чувство к Машуке. И о том, как плакала Машука, узнав об остывшем чувстве Казбека. «Зарыдала Машука,- так заканчивается легенда,- ручьями полились ее горячие слезы, и кто из людей пил, тот становился здоровым. Но верит Машука, что вспыхнет когда-нибудь холодное сердце Казбека, растает серебряный снег на его голове, и он, Казбек, освободившись от векових оков, полетит к своей Машуке, и ни Эльбрус, ни Бештау не в силах будут уже разъединить их и разрушить их счастье».

Вероятно, эта легенда записана многими и есть в литературе, но я все же думаю написать ее» (№ 1127).

 

Сон; Острів Любові; Пеклива мати; На панському обіді (№ 5).

[В цю ніч...] (№ 977).

Поговір (№ 5).

Прощальний обід (№ 912).

Натхнення (№ 912).

Не до пісень мені: тремтять на віях сльози... (№ 933).

[Ми познайомились зовсім випадково...] (№ 931).

Коли заходило сонце (№ 899).

Чуття обов’язку; [Я знав, що коли голодаєш...] (№ 29).

Інтродукція (№ 896).- У вірші між третьою і четвертою була строфа, яку О. Олесь закреслив:

 

Не макові квіти, а кров червоніла,

Кров людська, що падала з ран...

І в диві вжахнулись, із жаху зомліли:

Не роси, а сльози жемчужились скрізь.

 

Юнона - у римській міфології - богиня шлюбу, охоронниця жінок і материнства.

Люципер - у християнській міфології - пропащий ангел.

 

[Дід Василь] (№ 925).

[Омелько] (№ 983).

 

 

 

________________

 

Книга оцифрована в рамках проекту

 

«СУСПІЛЬНЕ ОЦИФРУВАННЯ»

 

Вичитування тексту: Оксана Боров’як

 

 

Олександр Олесь

 

ПРОЗА

 

182

 

 

1 ... 21 22
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Проза, Олександр Олесь», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Проза, Олександр Олесь"