Читати книгу - "Знову "ми", Ліка Радош"

- Що думаєш насправді хотів?

- Просто вибачитись. Може совість їсть, тож вирішив при можливості очистити себе в моїх очах? - висуваю я припущення, хоча сама в це не дуже вірю.

- Або він хоче повернути тебе, і дав час, щоб ти це усвідомила?

- Про що ти? - от саме такого варіанту я не розглядала.

Щоб знову бути з ним? Та ніколи! Я на ті ж самі граблі не наступаю.

- Ти просто не бачиш, як він дивиться на тебе. Або не хочеш цього визнавати, щоб не ускладнювати собі життя.

Продовжую на неї здивовано дивитися. Навіть, брову підіймаю в її манері.

- Як дивиться?

- Із захопленням, смутком, ностальгією. Та найчастіше з бажанням. Інколи мені здається, що єдине, що його стримує — це сторонні навколо. Ну і те, що ви бачитесь завжди на робочому місці.

- Чесно кажучи, трохи шокована з твоїх припущень. Бо за тиждень ніякої додаткової уваги з його боку не отримала, ми розглядали суто робочі моменти. До речі, чого, цей, Максим на тебе, так, звівся?

- Та не сподобалась йому моя машина, ну і мабуть, манера водіння. Так, був маленький інцидент на стоянці.

- Це точно? А то він щось на тебе сильно злий.

-Точно-точно. Ти з теми не з'їжджай. Що з колишнім будеш тепер робити, коли я тебе вже трохи просвітила.

- Ну поки нічого. А якщо ти виявишся права, і він почне діяти тоді і думати буду. Як позбутися його уваги.

- А треба?

- Що треба?

- Відшивати його? Може спробуєш почати з початку. В тебе і так нічого ні з ким не складається, може його увага і допоможе тобі повернути собі впевненості.

- Ти це зараз серйозно? - здивувалася. Я ж їй розповідала все, про те як ми розійшлись. - Пропонуєш, щоб я забула все, і кидалася йому на шию?

- Можливо, не так радикально? Але службовий романчик можеш собі дозволити. Може, він і є твоє лікарство? Клин клином вибивають. Чула таке?

- Я подумаю... Давай про інше...

І далі наша розмова потекла розслаблено, не торкаючись особистих тем. Ми випили не по-одному стаканчику вина. Та й на десерт дозволила собі подвійну порцію морозива. Поверталась додому задоволена і розімліла.

Тільки в ліжку з нову задумалась над словами Тані. Можливо, дійсно, покупатися в увазі Станіслава? І мої, так, надійно приховані, комплекси зможуть зникнути. І легше стане спілкуватися з чоловіками. Коли я не тільки на словах визнаю, що в нашому розриві немає моєї вини...

Подумаю...