Читати книгу - "Не моя проблема, Наталия Згама"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Сама не до кінця вірю. Але давайте швидше поїдемо звідси, або здається, мене знову щось зможе зупинити.
- Ну ні! Тепер ти тільки наша, крихітко! - зухвало вимовляє Теа, яка сьогодні за кермом, і зривається з місця.
- Круто, що Ольга з Джаредом вирішили нас запросити. Кажуть, там збереться чоловік тридцять. - пританцьовуючи на сидінні в ритм пісні по радіо, каже Шейл.
- Скільки? Ольга, що, вечірку вирішила влаштувати?
- Ну, типу того, але ти ж знаєш, що ми не настільки відірвані як більшість студентів? Алкоголь, звичайно, буде, та й секс теж! - додає наполегливіше Шейл. - Але в іншому, всі запрошені пристойні.
Ми втрьох починаємо реготати. Я не була на вечірках, але приблизно уявляю який хаос там твориться. Хоча, думаю, Ольга з чоловіком не допустять чогось незвичайного, тому не сильно переживаю з такого приводу.
- Стривай! Де твої рожеві пасма? - чіпаю Шейл за локони так, ніби ніколи раніше волосся не бачила. Але я здивована, адже подруга завжди ходила з фарбованими пасмами, а тепер їх немає. - Точно пам'ятаю, що сьогодні на лекціях вони були!
- Спокійно! Я все та ж Шейла. - жартівливо каже вона, легенько плескаючи мене по руці. - Не встигла пофарбувати, батьки попросили відвідати тітку - вона захворіла, а у неї більше нікого немає. Після універу довелося зганяти до неї. Все гаразд.
- А, ну добре. А то я вже злякалася ... - підтримую веселий тон подруги, і ми всі посміхаємося.
Коли Теа зупиняє машину біля довгого будинку, там вже стоїть дві незнайомі машини.
- Швидше за все, двоюрідний брат Джареда приїхав сьогодні. Він тепер часто буде з нами тусити в компанії. Раніше жив десь в передмісті і відвідував інший університет. Перевівся тільки в цьому році. - каже Теа.
- Встигла вже познайомитися?
- Ні. Ольга всі вуха мені прожужжала по телефону про нього. Каже, хоч він і красень, але бунтар. Відвідує якісь вуличні бої, і вона його боїться.
- Ніколи не чула про нього. Він тепер вчиться з нами?
- Ага. Правда, я його сама не бачила. А ти, Шейл?
- Ні. Але, взагалі-то, я люблю поганців. Якщо він приїхав без подружки, то він мій! - зловісно регоче подруга, і ми їй підігруємо.
- А що, якщо він проти? - цікавлюся, прикладаючи вказівний палець до губ, ніби роздумуючи.
- О, у нього не буде вибору! Мій шарм і привабливість вб'ють його наповал! - хіхікає Шейла, і ми разом з Теа не стримуємося - регочемо.
Нам назустріч виходить Ольга, широко посміхаючись.
- Привіт дівчата! Я так рада, що ми сьогодні всі разом! Прямо не віриться! - обіймає подруга нас всіх відразу.
Ми трохи балакаємо, після чого заходимо в приміщення.
- У нас все досить скромно, але захотілося трохи яскравості, тому ми з Джаредом розвісили гірлянди по всьому будинку, а на задньому дворі вже горить велике багаття. Підемо до хлопців?
- Чому ти не сказала, ми б приїхали допомогли! - каже Ользі Теа. Гірлянди дійсно надали приміщенню святкового вигляду. Це так красиво і романтично.
- О, дурниця. Джаред мені допомагав. Була справа, ми трохи відволіклися ... але у дворику теж встигли розвісити. - сміється Ольга. З усіх подруг я одна залишаюся до абсурдності скромною і цнотливою. Мої напівголі фото повна протилежність справжньому моєму характеру.
Ми з подружками виходимо на задній двір. Мені вже подобається цей будинок - він такий затишний і в окрузі немає сусідів, які могли б перешкодити слухати голосно музику або ще щось типу того. Найближчий будинок знаходився на початку вулиці, по якій ми сюди їхали. Кругом стояла тільки тиша і красивий вид на річку неподалік, яка при вечірніх сутінках блищала від світла місяця і ліхтарів.
Двір теж був облаштований так, що знайшлося місце для багаття близько вуличних канапок, і з іншого боку розташувався квітковий куточок з гойдалками. Впевнена, що гойдалки в квітах - мрія Ольги. Сама б таке хотіла у себе вдома.
Біля вогнища сидить кілька хлопців, серед яких першим я помічаю Джареда тому, що у нього найширші плечі з усіх присутніх. Напроти нього розмістився хлопець приблизно такої ж статури, який нагадав мені Джеймса. Але я не можу розгледіти ще чиїсь обличчя через багаття, що світить мені прямо в очі. Дивно, що я про нього подумала, хоча, якщо чесно зізнатися самій собі, після тієї поїздки, думала про нього я занадто часто. Навіть уві сні. Він мені приснився в ту ж ніч.
- Яка ти красива, Емілі! І які солодкі у тебе губи! Не можу від них відірватися! - шепоче мені Джеймс на вухо, пестячи губами шию.
- Ох, не хочу, щоб ти відривався від моїх губ, Джеймс! - я не впізнала власний голос, який тепер був наповнений бажанням і нетерпінням. Чого я хотіла? Тіло здригалося на шовкових простирадлах, ніби не належало мені.
- Ти мене хочеш?
- Та-ак ... - простогнала, коли його губи накрили мій сосок. Я була оголена, а Джеймс вивчав моє тіло язиком і губами.
- Тоді я весь твій!
Прокинулася я вся в поту, важко дихаючи. Мені знадобилося хвилин двадцять, щоб повністю заспокоїтися, і рясно хлюпнути собі в обличчя холодною водою, щоб прогнати хвилюючий сон. Я розуміла, що його дотики мені тільки наснилися, але та буря емоцій, викликана його близькістю, не відпускала до сих пір, коли я згадувала цю ману.
- Привітаємося, чи як? - впізнаю зухвалий тон і приємний голос, миттєво виринаючи зі спогадів. - Хоча, я вже звик до твоєї реакції на мене. Привіт, кішечко.
Джеймс встає з софи, і робить крок до мене. На його обличчі, як завжди, крива спокуслива посмішка. І добре вже, що я не знаю як він тут опинився, так цей нахаба обіймає мене за плечі, ніби ми з ним нерозлучні друзі. Я, як і раніше витріщаюся на нього в усі очі і тут він робить те, чого не очікує ніхто з присутніх - а я вже як не очікую! - він цілує мене в губи!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не моя проблема, Наталия Згама», після закриття браузера.