Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

За їхньою дорогою та за їхніми вчинками засудив я їх.

20 І коли прийшли вони до тих народів, то зневажили святе моє ім'я, коли стали про них казати: Вони народ Господа, та з землі його вийшли!

21 Засмучений я тим, що зневажене святе ім'я моє оселею Ізраїлевою серед народів, куди вони прийшли.

22 Тому скажи до Ізраїлевої оселі, що так промовляє Господь Бог: Не для вас я роблю це, оселе Ізраїлева, а тільки для святого свого ймення, яке ви зневажили серед народів, куди ви прийшли.

23 І освячу я велике ім'я своє, зневажене серед народів, і зрозуміють ті люди, що я Господь, — каже Господь Бог, — коли я покажу свою святість серед вас на їхніх очах.

24 І візьму вас з тих народів, і зберу вас з усіх країв, і приведу вас до вашої землі.

25 І покроплю вас чистою водою, і станете ви чисті. Від усіх ваших нечистот і від усіх ваших бовванів очищу вас.

26 І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину кам'яне серце з вашого тіла, і дам вам серце тілесне.

27 І духа свого дам я до вашого нутра, і зроблю я так, що уставами моїми будете ходити, а постанови мої будете стерегти та виконувати.

28 І ви будете сидіти в краю, якого я дав вашим батькам, і будете мені народом, а я буду вам Богом!

29 І врятую вас від усіх ваших нечистот, і покличу збіжжя, і помножу його, і не дам на вас голоду.

30 І намножу вам плодів на деревах й урожай на полях, щоб вам уже не доводилося зазнавати наруги від народів через голод.

31 І згадаєте ви про ваші дороги лихі та про ваші злі вчинки, і відчуєте огиду до самих себе за свої провини та за гидоти свої.

32 Затямте, не для вас я це робитиму, — каже Господь Бог! — Соромтеся та червонійте за ваші дороги, оселе Ізраїлева!

33 Так промовляє Господь Бог: Того дня, коли я очищу вас від усіх ваших провин, то заселю ці міста, і будуть відбудовані руїни.

34 А занедбана земля, що була спустошенням на очах кожного перехожого, буде оброблена.

35 І скажуть: Цей занедбаний край став як той едемський садок, а ці міста, колись поруйновані, спустошені та безлюдні, тепер укріплені та заселені!

36 І зрозуміють навколишні народи, що я, Господь, відбудував поруйноване, засадив спустошене. Я, Господь, сказав це й зробив!

37 Так промовляє Господь Бог: Ще на це прихилюся до оселі Ізраїлевої, щоб розмножити їх, як отару!

38 Як освячена отара наповнює Єрусалим у його свята, так наповняться людьми ці зруйновані міста. І зрозуміють вони, що я Господь!

Єзекиїль 37

1 Була наді мною Господня рука, і дух Господній привів мене до долини повної кісток.

2 І він обвів мене навколо них, їх було дуже багато на поверхні долини, і вони були висохлі!

3 І сказав він мені: Сину людський, чи оживуть оці кістки? А я відповів: Господе Боже, ти знаєш!

4 І сказав він мені: Пророкуй про ці кістки, та й скажеш до них: Сухі кістки, послухайте слова Господнього!

5 Так промовляє Господь Бог до цих кісток: Ось я введу в вас духа і ви оживете!

6 І дам на вас жили, і наросте на вас тіло, і покрию вас шкірою, і дам у вас духа, і ви оживете. І зрозумієте ви, що я Господь!

7 І пророкував я, як наказано. І знявся шум та гуркіт, коли я пророкував, і кістки стали з'єднуватися, кістка до кістки своєї.

8 І побачив я, аж ось на них жили, і наросло тіло, і покрила їх шкіра зверху, та духа не було в них.

9 І сказав він мені: Пророкуй до духа, пророкуй, сину людський, та й скажеш до духа: Так промовляє Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, і дихни на цих убитих, і хай вони оживуть!

10 І я пророкував, як він наказав був мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і поставали на ноги свої, сила-силенна люду!...

11 І сказав він мені: Сину людський, ці кістки — це вся оселя Ізраїлева. Ось вони кажуть: Висохли наші кістки і згинули наші сподівання, і прийшов нам кінець!

12 Тому пророкуй та й скажеш до них: Так промовляє Господь Бог: Ось я відчиню ваші могили, і виведу вас з них, мій народе, і введу вас до Ізраїлевої землі!

13 І зрозумієте ви, що я Господь, коли відчиню ваші могили, і коли виведу вас з них, мій народе!

14 І дам я в вас свого духа, і ви оживете, і вміщу вас на вашій землі, і зрозумієте ви, що я, Господь, сказав це й зробив, — каже Господь!

15 І було мені слово Господнє таке:

16 А ти, сину людський, візьми собі палицю і напиши на ній: Юді та синам Ізраїля, його союзникам. І візьми ще палицю, і напиши на ній: Йосиповій палиці, що в руці Єфрема та всій оселі Ізраїлевій, союзникам його.

17 І притули їх одну до одної, і вони стануть за одне в твоїй руці!

18 І як скажуть до тебе сини твого народу: Чи не оголосиш нам, що це в тебе таке?

19 то скажи їм: Так промовляє Господь Бог: Ось я візьму палицю Йосипа, що в Єфремовій руці, та племен Ізраїлевих, його союзників, і з'єднаю з палицею Юди, і зроблю їх за одну, і стануть вони одним у моїй руці!

20 І будуть ці палиці, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх очах.

21 І скажи до них: Так промовляє Господь Бог: Ось я зберу Ізраїлевих синів серед народів, куди вони пішли, і введу їх до їхньої землі.

22 І зроблю їх за один народ у краї на Ізраїлевих горах, і буде над ними один цар, і не будуть уже двома народами, і не будуть більше поділені на двоє царств.

23 І більше не будуть вони опоганюватися своїми бовванами й гидотами своїми та всіма своїми переступами. Я врятую їх від усіх їхніх гріхів скрізь, де б вони їх не скоїли, і очищу їх. І будуть вони мені народом, а я буду їм Богом!

24 А раб мій Давид буде царем над ними, і один пастир буде для всіх них, і постановами моїми вони будуть ходити, а устави мої будуть стерегти й виконувати їх.

25 І осядуть вони на тій землі, яку я дав був моєму рабові Якову, що сиділи на ній їхні батьки, і осядуть на ній вони і їхні сини, і сини синів їхніх аж навіки, а мій раб Давид буде їм князем навіки!

26 І складу з ними угоду миру, це буде вічна угода з ними. І зміцню їх, і розмножу їх, і дам свою святиню серед них на віки!

27 І буде місце мого пробування над ними, і я буду їм Богом, а вони мені будуть народом.

28 І зрозуміють ці народи, що я Господь, який освятив Ізраїля, коли буде моя святиня серед них навіки!

Єзекиїль 38

1 І було мені слово Господнє таке:

2 Сину людський, зверни своє обличчя до Ґоґа, краю Маґоґа, князя Рошу, Мешеху та Тувалу, і пророкуй на нього

3 та й скажеш: Так сказав Господь: Ось я проти тебе, Ґоґу, княже Рошу, Мешеху та Тувалу!

4 І заверну тебе, і вкладу гачки в щелепи твої, і виведу весь твій люд вкупі з усім твоїм військом, з кіньми, вершниками, у повному озброєнні, з великими і малими щитами та мечами.

5 Парас, Куш і Пут з ними, всі вони зі щитами та в шоломах.

6 Ґомер і всі орди його, оселя Тоґарми з північної околиці та вся ватага її, численні народи з тобою.

7 Приготуйся, ти та весь люд твій з тобою, і будь готовим прислужитися.

8 По багатьох днях ти будеш потрібний. На останку днів прийдеш до краю, що врятований від меча і зібраний з численних народів на Ізраїлеві гори, які завжди були руїною, і він був виведений з тих народів, щоб сидіти безпечно.

9 І вийдеш, і прийдеш як буря, і будеш як хмара, щоб покрити землю, ти та всі ватаги твої, та численні народи з тобою.

10 Так промовляє Господь Бог: І того дня увійдуть лихі задуми до твого серця,

11 і ти скажеш: Піду на неукріплений край, знайду тих, що сидять безпечно в осадах без мурів, без воріт та засувів,

12 щоб набрати здобичі і пограбувати, щоб повернути свою руку на заселені руїни і на народ, зібраний з інших народів, що набуває маєток та багатіє, мешкаючи серед землі.

13 Шева і Дедан, і купці Таршішу, і всі левчуки його запитають тебе: Чи ти прийшов набрати здобичі, чи ти зібрав своє зборище для грабунку, щоб винести срібло та золото, щоб забрати набутий маєток, щоб набрати великої здобичі?

14 Тому пророкуй, сину людський, та й скажеш до Ґоґа, що так промовляє Господь Бог: Чи того дня, коли народ мій сидітиме безпечно, ти не довідаєшся про це?

15 І прийдеш зі свого місця, з північних околиць, ти та численні народи з тобою на конях, ватага велика й військо численне!

16 І піднімешся на народ мій Ізраїлів, як хмара, щоб покрити землю. Буде це на кінці днів, і поведу тебе на мій край, щоб народи знали мене, коли я покажу свою святість на тобі, Ґоґу, на їхніх очах.

17 Так промовляє Господь Бог: Чи ти той, що про нього казав я за давніх днів через моїх рабів, Ізраїлевих пророків, які повсякчас пророкували за тих днів, що приведу тебе на них?

18 І станеться того дня, у дні приходу Ґоґа на Ізраїлеву землю, — каже Господь Бог, запалає лють моя.

19 І в палючому вогні гніву свого я скажу: Цього дня затрясеться Ізраїлева земля.

20 І затремтять перед моїм обличчям морські риби, і птаство небесне, і польова звірина, і всякі гади, що плазують по землі, і всяка людина, що на поверхні землі, і будуть поруйновані гори, і поваляться урвища, і всякий мур на землю впаде.

21 І покличу проти нього меча на всіх горах моїх, — каже Господь Бог, — меч кожного буде на брата його!

22 І буду судитися з ними моровицею та кров'ю, і пущу зливу та кам'яний град, вогонь і сірку на ньго, на ватаги його та на численні народи, що з ним.

23 І звеличуся, і покажу свою святість, і стану знаним на очах численних народів, і вони зрозуміють, що я Господь!

Єзекиїль 39

1 А ти, сину людський, пророкуй на Ґоґа та й скажеш: Так промовляє Господь Бог: Ото Я на тебе, княже Рошу, Мешеху та Тувалу!

2 І поверну тебе, і поведу тебе, і підніму тебе з північних околиць, і приведу тебе на Ізраїлеві гори.

3 І виб'ю лука твого з твоєї лівиці, а твої стріли кину з твоєї правиці.

4 І впадеш на Ізраїлевих горах ти, вся ватага твоя та народи, що з тобою. Віддам тебе на їжу всякому хижому птаству крилатому та польовій звірині.

5 На відкритому полі впадеш ти, бо це я промовляв, — каже Господь Бог!

6 І пошлю я вогонь на Маґоґа та на тих, що безпечно сидять на островах, і зрозуміють вони, що я Господь!

7 А своє святе ім'я розголошу серед мого народу Ізраїля, і більше не дам зневажити святе моє ймення, і народи зрозуміють, що я Господь, Святий Ізраїлів!

8 Ось прийде і станеться, — каже Господь Бог, — це той день, про який я казав.

9 І повиходять мешканці Ізраїлевих міст, і розкладуть вогонь, і палитимуть зброю та щити великі й малі, луки та стріли, і булави та списи.