Читати книгу - "Ректор, Таміла Калас"

- Що, яка ще Віолетта, для чого тобі здавати кімнату, де батько?

- Амм, давай я зараз приїду і все поясню, ти там почекай я швидко.

Викликаю таксі, швидко їду до дому,
у мене самої особистих проблем вистачає, ніяк не можу перемикнутися на щось інше думаю тільки про Павлака, про нашу умовну "Перездачу" ще б трохи і я б здалася у його обійми, хоч недавно справі ненавиділа, та й взагалі мені не подобався мій Ректор, і різниця у віці в нас велика, треба брати себе в руки, ніяких стосунків у мене з Павлаком бути не може. А якщо він поїде кудись надовго? - Раптова думка ошпарила ніби кип'ятком.
Виявляється я не хочу, щоб він десь пропадав. Нічого ці дурниці вийдуть з моєї голови, це звичайне Захоплення або дитяча травма, після смерті матері, точно може записатися на зустріч до психолога?
І що я скажу" Лікарю я закохалася у свого Ректора". Ні, як це закохалася, це не можливо, ні.

- Дівчино ми приїхали.

- Ні, ні, ні -Я навіть не збагнула коли ми прибулина місце, таксист з подивом дивився, на мене наче на божевільну.

- Тобто ні, ви казали Комарова 22 - Чоловік добряче придивися на вулицю.

- Вибачте це я про своє - Дістаю гроші та розплачуюсь.

Підіймаюся сходами до квартири, ми живемо на четвертому поверсі, біля наших дверей не бачу нікого заходжу до середини двері розімкнуті, починаю у холі роздягатися, чую голоси на кухні та йду туди, за столом моя Карина та Віолета за пляшкою білого вина, соком та сирної нарізки, напевно дівчата вже познайомилися.

- О, нарешті пропажа - Карина легко посміхається та підходить до мене, обіймає.

Я цілую сестру у щоку, скажу чесно виглядає вона не дуже, трохи бліда та ніби змордована її життєвий блиск кудись зник, зелений колір очей трохи помутнів, я відразу помічаю дрібні деталі, зі своїм Харитоном, разом вони близько трьох років, і поки все було добре, принаймні Карина не жалілася, та і я думала вони ідеальна пара. Харитон здавався порядною людиною, відповідальним чоловіком, хорошим бізнесменом, хоч нашому батькові не дуже сподобався, через те що ходили чутки ніби Харитон займається контрабандою.

- Ну що як ти, як Харитон, чому приїхала без нього? - Сідаємо до столу, я сідаю ближче до Карини.

Бачу як сестра наливає собі соку,  мені вина, на очах сестри знову з'являються сльози.

- Харитон покинув мене, у нього є інша, і вона вже вагітна, ти уявляєш, скільки разів він казав мені, що поки не хоче дітей, " Давай поживимо для себе" І тут, я дізнаюся що у нього інша жінка Іспанка.

- Так сестричко - Обіймаю сестру за плечі, - Я такого не чекала від нього, та не хвилюйся ти так, забий на нього. Подумаєш, він не один на планеті Земля - Намагаюся заспокоїти.
Віолетта також підтримує Карину, але сестра ще більше розревілася, по щоках від туші розтеклися темні струмки. Я вважаю убиватися так через чоловіків не варто, хоч у самої сердечко стискається.

- І що мені тепер робити? - Карина повертає лице на мене - Я теж від нього вагітна.

Коромисло мені через плече, широко витріщаюся на Каріну, о це поворот подій, у моїй свідомості Земля зійшла з орбіти, та почала крутитися в інший бік, про батька точно зараз Каріні знати не треба. Відкриваю рот буквою А, хочу щось сказати, але бракує слів, роблю безнадійний жест долонею до верху та ковтаю повітря.

- Дівчата, а давайте сьогодні підемо у Боулінг - Віолетта шмаркається у серветку, бере нову і подає сестрі.

Я просто випиваю за раз вино що у моєму бокалі, трохи кривлю лице від терпкого смаку, ідея Віолетти звичайно приваблива, але думаю зараз вештатися по розважальних закладах час не найкращий, мені треба оговтатися від новини, виходить я скоро стану тіткою, а наш батько - дідом, цікаво ким буде Альбіна? -" Бабуся - мачуха" Сподіваюся цієї дами скоро взагалі не буде у нашому житті.