Читати книгу - "Відлюбилося, Інна Турянська"

— Так, – тихо прошепотіла, але потім струснула головою, і ше раз повторила:

— Так, так, Антоне в мене все гаразд. Просто важкі пари були. 

— Добре, що я вже своє відівчився, — всміхнувся хлопець, — Ну а латинь ти перездала? 

   Несподіване нагадування про Тімоху знову відгукнулося в серці. 

— Перездала, на п'ятірку.

— Молодчинка, ти як на вихідні плануєш приїхати? А то я скучив за тобою….

— На вихідні….ні, мабуть, аж на наступні приїду, — відповіла йому Каріна покусуючи губи. — Антоне, я дійсно дякую тобі за квіти, це було несподівано приємно, але мені ще треба вчити на завтра дещо, бо сам розумієш не хочу знову на перездачу, я піду, гаразд? — швидко проговорила.

— Добре, Карін. Я дзвонитиму, хоч інколи, добре?

— Угу. Бувай, Антоне.

— Бувай, я все ще чекаю тебе, не забувай про мої почуття…