Читати книгу - "Срібне яблуко, Анна Авілова"

    Джейн присіла навпочіпки біля хлопчика:

    — Не плач, ти обов'язково його знайдеш, чи можливо він повернеться сам.

   Хлопчик злякано дивився на Джейн.

   — Ви розмовляєте зі мною?

   — А що ж я, на твою думку, роблю, якщо не розмовляю?

   - Точно. Адже ви жінка з іншого світу, я знаю. Мама вчора сказала мені, що сирена вила через вас і ніякі чудовиська до нас не потрапили, а вранці вона показала вас у вікно. Ви зі мною розмовляєте, - він перестав плакати на цих словах.

   - Так, я з іншого світу. Але у нас також є кролики, і я розумію, як тобі зараз сумно.

    Хлопчика підбадьорило те, що в іншому світі теж є кролики.

    - Його звали Тобі, - малюк сумно схлипнув, - у нашому селі немає тварин крім коней, бо вони можуть з'їсти наші рослини. І цього кролика я тримав таємно. Мій дядько працює кухарем у палаці й віддав мені кроля замість того, щоб приготувати вельможам його на вечерю. Дядько дуже ризикував. Якби на кухні помітили, як він виносить тваринку, його відправили б у в'язницю. Звичайно, за весь час, що кріль живе в мене, багато хто бачив, що він у мене є, але ніхто не поскаржився королю, адже Тобі з'їдає зовсім небагато, і всі іноді його гладять, коли він сидить у мене на руках. Сидів на руках... А тепер він втік і в мене більше ніколи не буде такого ж, — він знову почав ридати, — все через ці ноги, я б зміг його наздогнати якби у мене були нормальні ноги! Вони так болять!

     - Що з твоїми ногами? - Джейн було цікаво, як він пояснить добре відомий їй діагноз.

    - Я дитина "зеленої води". Тому я ніколи не наздожену кролика. Коли я виросту, я піду в будинок "людей зеленої води", і там мені не доведеться думати про кроликів, там у мене взагалі нічого не буде. І не буде більше за чим плакати.

     Очі хлопчика сповнилися сльозами, які не стали витікати, а так і залишилися стояти блискучою краплею перед його зіницями. Джейн подумала, що більш щемливого видовища, вона не бачила. Дівчина не розуміла в який будинок він збирається йти. Але те, що маленькому хлопчикові колись не буде за чим плакати, розчулило Джейн до глибини душі. Раптом над дівчиною нависла висока тінь. Вона підвела очі й побачила молоду жінку.

    - Доброго дня, - привітала її Джейн. Жінка взяла хлопчика за плече та підсунула до себе.

     — Доброго дня, він докучав вам, леді? Прошу пробачити моєму синові.

     — Ні, що ви, він гнався за кроликом, але не зміг наздогнати. Він дуже засмутився і розплакався, я підійшла його втішити.

     - Едмунде, - жінка звернулася до хлопчика, - ти хотів його наздогнати? Чим ти думав? З твоїми ногами треба сидіти та лежати, сидіти та лежати! А не бігати всюди й ганятися за тваринами. Негайно заходь у дім.

     Хлопчик кинув проникливий погляд на Джейн, і не сказавши жодного слова, повільно пішов у бік свого будинку.

     — Вибачте, а що з його ногами? Він сказав, що він дитина “зеленої води”. Що це означає?

     — Ах, так, адже ви з іншого світу, ось чому ви з ним заговорили, — відчувалось, що ця тема для жінки вкрай болюча. — Колись у наш світ прийшла “зелена вода” , і земля стала чорною немов смола, і більше жодна рослина на ній не росла, відтоді, з незрозумілої причини, в Айронвуді почали народжуватися діти, в яких щось було не так з їхнім тілом. Різні відхилення від норми. Діяни сказали, що ці діти народжені проти волі Матері Природи. Люди їх побоюються. З Едмундом ніхто не спілкується, крім мене та мого брата – його дядька. Коли такі діти виростають, вони всі йдуть жити в будинок “людей зеленої води”. Декого відправляють туди ще дітьми, якщо їхні батьки бояться гніву природи. Цю будівлю називають "сірий будинок". Він розташований вдалині, за складами. Людей з вадами відселили, щоб вони не лякали мешканців. Вони виходять лише в день прославлення Батька і беруть участь у театральній постановці, символізуючи тяжкі наслідки страшної трагедії.

     - Який жах! – Джейн, яка звикла до хвороб у своєму світі, жахнулася тому факту, що цих людей відселяють до якогось будинку, а не їхніх каліцтв. — І ні в кого немає здогадів, чого діти народжуються з такими відхиленнями?

     — Усі вважають, що це біль природи. Після смерті всі ми зливаємося з нею воєдино. Але після прибуття "зеленої води" майже вся природа була знищена і всі померлі стали чорною землею. Наприклад, як каже Діян, каліцтво Едмунда символізує те, що Мати Природа не хоче, щоб люди ходили по спустошеній землі.

      — Якби це було правдою, усі мали б мати проблеми з ногами, а це ж лише кілька людей, як я розумію?

     - Леді, я не Діян, щоб тлумачити мову природи. Я просто мати, чия дитина народилася вигнанцем і буде їм усе життя, — жінка зібралася йти.

    - Зачекайте, - гукнула її Джейн, - дружина вітражника Вайолет сказала, що ваш король може зцілювати рани, а вади цих дітей він може вилікувати?

    Обличчя жінки спотворила злобна гримаса:

    — Можливо він здатен, та тільки він ніколи й не пробував. Він навіть із землі не хоче витягнути "зелену воду" , а з людини й поготів не захотів би, - жінка зітхнула. — Мені час до Едмунда, леді...

    - Джейн.