Читати книгу - "Більше кохання, Аліна Шапошник (Аліса Кін)"

Я не плакала, але мій стан був схожий на траур. Так завжди відбувається, коли вмирає надія. Якби я сказала, що не встигла закохатися в Клима, то це була б нахабна брехня. Питання: як за такий короткий час мені вдалося потонути в почуттях? Це не я, це серце. У кухню влетіла Оля:

— Не знаю, що у вас тут відбувається, але в мене гарні новини.

— Які? — сказали в один голос ми з Машею, сідаючи за стіл зручніше.

— Настя, ти виграла дизайнерський конкурс.

— Круто! І що я виграла? — мені насилу вірилося, що мої роботи хоч комусь могли сподобатися, але я справді щиро раділа перемозі.

— Швейну машинку або гроші.

— Тоді я візьму грошовий приз.

— Цю справу треба відзначити, — Оля продовжувала заряджати позитивом.

— Я пас.

— Настя, поверни справжню Настю! — було видно, що Маша переживала.

— Гаразд. Підемо сьогодні на диско. Треба розвіятися.

Коли я збиралася в клуб, мені зателефонував Клим. Кілька секунд я збиралася з силами, щоб відповісти:

— Привіт.

— Привіт. Я прочитав твою записку. Ти вирішила з'їхати, — я уважно прислухалася до інтонацій його голосу. Що питається я очікувала почути, що він засмучений, сумує?

— Так. Думаю, так буде краще для нас двох.

— Якщо ти так вважаєш, — він замовк, потім продовжив, — Я заїду за тобою завтра о сьомій. Квіти для твоєї мами вже купив, торт теж.

Я зовсім забула про вечерю з родиною. Невже після всього він хоче зі мною йти? Не розумію. Звичайно, він же не знає, що я його бачила з дівчиною. Це, напевно, не буде найбезглуздішим вчинком у моєму житті, але все-одно поповнить список десь у середині.

— Добре.

Я хочу його побачити, хоч і розумію, що вона не знає, що говорити йому і як поводитися під час зустрічі.

Біля входу в нічний клуб ми зустрілися з Лерою і разом вирушили відзначати мою перемогу на конкурсі. Ми вибрали затишний диван зі столиком і зробили замовлення. Гарна музика, легкий алкоголь, божевільні танці з дівчатами на якийсь час позбавили мене думок про Клима. Але ось заграла повільна мелодія. Лера й Оля пішли до вбиральні, а Машу запросив танцювати якийсь хлопець. Я розвернулася в натовпі танцюристів і стала проштовхуватися в бік нашого диванчика, але дорогу мені перегородили. Підняла голову, щоб попросити хлопця забратися з мого шляху, і потрапила в полон таких знайомих очей. Переді мною стояв Клим.

— Привіт, — зам'ялася я.

— Привіт, — він мовчки взяв мене за руку і потягнув на танцпол.

— Я... — хотіла почати розмову.

— Не зараз, — він перебив мене, — Хочу насолодитися танцем із тобою.

 Не знала, як це все розуміти. Але не стала чинити опір його міцним обіймам.

— Давай втечемо звідси, — несподівано запропонував Клим.

— Гаразд, — я розраховувала на розмову.

Підійшла до Маші й голосно сказала на вухо:

— Мені потрібно піти. Клим мене проводить, — на що Маша кивнула.

Я забрала свою сумочку, і ми з Климом вийшли із закладу. Він узяв мене за руку, і ми пішли в бік набережної.

— Давай трохи прогуляємося.

— Куди?

— Скоро побачиш.

— Почекай! — я зупинилася і хотіла висмикнути руку, але він не відпустив мене. — Тобі не потрібно більше приховувати від мене стосунки з дівчиною. Я вас бачила.

— Ясно. Ось, значить, справжня причина твого переїзду, — він задоволено посміхнувся.

Я не знала, що відповісти, не розуміла його реакцію. Клим став ближче.

— Що саме ти бачила?

— Як ви цілуєтеся, — випалила на одному диханні, але серце моє всередині калатало.

— По-перше, це вона мене поцілувала. По-друге, я з нею розстався.

— Через мене?

— Ні. Просто вона була у від'їзді, і я хотів зробити це при зустрічі. У нас нічого не виходило. Ми багато скандалили, сходилися-розходилися. Ми обидва розуміли, що не підходимо одне одному, але ніхто з нас не хотів у цьому зізнаватися. Той поцілунок став прощальним. Даремно переживаєш.

— Дякую за одкровення, — мені навіть стало ніяково, почувши всю правду.

— Хочу бути чесним із тобою, — Клим обійняв мене однією рукою, а другою підняв моє підборіддя, змушуючи зазирнути йому в очі, — Єдине, я не можу зрозуміти одного.

— Що зрозуміти? — запитала раптово хриплим голосом.

— Хто я для тебе? — він був серйозний і вимагав від мене відповіді.

— Хлопець.

— Просто хлопець? — він зробив наголос на слові «просто».

— Ні.

— А хто тоді?

— Ти ж і сам знаєш, що наші з тобою стосунки складно пояснити.

— Згоден, — він усміхнувся, ніжно торкнувся рукою моєї щоки, — То, може, почнемо зустрічатися і зробимо наші стосунки зрозумілішими?

— Мені вперше так офіційно пропонують зустрічатися, — я посміхнулася, але потім побачила, що Клим у сум'ятті. Постаралася виправити ситуацію, піднялася навшпиньки і злегка торкнулася його губ, подивилася в його очі і вимовила:

— Це моя позитивна відповідь.

— Тоді йди сюди, — з цими словами він міцно мене обійняв і пристрасно поцілував. — Переїдеш знову до мене?

— Не знаю. Давай спочатку сходимо на вечерю до батьків. Та й Глібу треба все розповісти.

— Думаю, що з ним проблем не буде.

— Звідки така впевненість?

— Без нього я б не знайшов тебе в цьому клубі. Лера все розповіла йому про нас із тобою. Твій брат знав, що ти в мене жила.

— Що? Та годі! — не могла в це повірити.

— Мабуть, Гліб хотів, щоб ми помирилися, — він тепло на мене подивився.

— Треба ж! Мій брат усе знав і приховував! А Лера брехала мені в очі! — не могла заспокоїтися, що знову всі все знали, а я залишалася без відома.

— Не сердься на неї, ця брехня була на благо, — руки Клима погладжували мене по спині, заспокоювали.

— Цього разу так, — зітхнула і посміхнулася.

Ми пішли до машини. Сьогодні місце, де я спатиму, було визначено зірками.