Читати книгу - ""Каселона". Криза адаптації, Олена Гриб"

Ворог програв, бо його родичі повстали проти нього. Нинішні білки – потомки друзів, а не споконвічного страху. Ми відчуваємо перевагу, бачачи, як вони зменшилися, втратили ікла і пазурі, перетворилися на беззахисних малюків, але забуваємо: такими їх зробила єдність із нами.

– Семе, подивися! – Ка-тя схилилася до моєї шиї, почала мацати її без особливої ​​турботи. – Тримули зникають самі! Це неймовірно!

– У це важче повірити, ніж у те, що я видавив їх голими руками? – кисло зауважив капітан. – Ну так, звичайно.

– Не ображайся. Хіба ти не розумієш? Це ж прорив у науці!

– І в техніці, – не стримався Райс.

– Семе, як тобі не соромно? Треба подумати, з ким зв'язатись, щоб це обговорити.

Іноді Ка-тя ставила неймовірно дурні питання. З ким можна обговорювати тримули та шипоголових білок, якщо не з нтарі-дато? Це їхня територія. Більше нікому це не цікаво!

– Залежить від того, чого ти хочеш досягти. – Капітан дивився на мене з підозрою. – Якщо розповісти нтарі-дато, як швидко і без матеріальних збитків пережити сезон шипування у білок, то з Нтарі-Дато. А якщо зупинити знищення кіберів тридцять сьомої моделі, я пас. Цю лінійку збирали еліани та Імодаліс за підтримки Онікса, але нтарі-дато розлютяться на всіх людей без винятку. Я б на їхньому місці так і зробив. І не забувай, що «побачив білку із шипами – тримули вискочили, мозок вимкнувся; побачив білку з дитинчатами – тримули втяглися, мозок увімкнувся» – лише теорія.

Ка-тя відвернулася з винуватим виглядом. Зігнала лайса з мене, розстебнула ремені, ойкнула, коли качка пролетіла повз її голову на мою…

– Ніяк до цього не звикну, – поскаржилася неприродно життєрадісно. – РІКу, як ти? Наш транслятор зламаний, але обіцяю: щойно десь сядемо, я куплю тобі новий.

Жах. Вона щиро вірила, що я її розумію.

Ну, скажімо, я розумів. Але їй звідки знати?! Вона сюсюкалася з некерованим мутантом!