Читати книгу - "Під лапою Вовка, Ріна Март"

- Налаштовуйте на них дошки та робіть плоти. Хутко! – розпорядився Сірко.

Козаки кинулися виконувати його наказ, уже розуміючи, що придумав їх неперевершений командир. Тож зовсім скоро наспіх збиті саморобні плоти були готові. Мов ті мураки, грузили на ці плоти козаки зброю, коней та побратимів з тонучих транспортників, а ті хутко відчалювали до берега, щоб уже на земній тверді, зі зброєю та на конях, приєднатися до штурму Дюнкерка.

Упевнившись, що плоти з кіньми та козаками благополучно дістались берега, Сірко наказав рушати до сторожової вежі, а сам спустився у трюм. Увесь цей час думки його займала та зеленоока знайома незнайомка, яка намагалась убити його на палубі. Звідкіля він її знає? Був певен, що в житті її не стрічав. Хіба у своїх видіннях.

Іван підійшов до каюти, де була закрита дівчина. Він сам наказав замкнути її окремо від інших полонених, бо вбачав у ній щось невловиме, щось таємниче, те, що йому потрібно розгадати. І якомога скоріше. Адмірал Мардик уже був на палубі в оточенні перевдягнених козаків. Готувався провести їх повз сторожову вежу. Демонстративно голосно, аби чув іспанський командир, Сірко розпорядився, аби добре слідкували за ворогом та в разі чого не жаліли його життя, тож Мардик, як ніхто інший, був зацікавлений в успішному завершенні їх ризикованої морської операції.

Козак відімкнув важкі дерев’яні двері та обережно відкрив їх.

Дівчина сиділа там, де він її і залишив – у кутку тісної каюти, з меблів у якій було лише низеньке похідне ліжко. Здавалось, за увесь цей час вона не зробила жодного зайвого руху. Голова її була перебинтована - Сірко не розрахував таки силу. Панталони іспанського солдата личили їй набагато більше, аніж Ганжі, мимоволі відмітив Іван, ковзнувши поглядом по її струнких ногах та світлій блузці, зав’язаній вузлом на талії. Піднявши очі та побачивши хто увійшов її провідати, дівчина іронічно всміхнулась та промовила на чистій французькій:

- Bonjour, loup-garou.

Привіт, перевертню. Сірку аж дух перехопило від цих слів.

Любий читачу, якщо тобі подобається моя творчість. напиши про це у коментарях та постав уподобайку. Це надихне мене писати ще краще для тебе ))