Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки 📚 - Українською

Читати книгу - "Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки"

394
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки" автора В'ячеслав Васильченко. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 133
Перейти на сторінку:
class="book">Лісника пересмикнуло. Він укотре подивився на поранену руку, а потім відповів:

— А чому він мусив мене турбувати? При чому тут я?

— Та ні. Наче не при чому. Просто так запитав. Наша газета проводить своє розслідування. От і поцікавився. До речі, а де ви були в ніч убивства?

Ведмедерю пересмикнуло ще раз.

— А це ж коли?

— З третього на четверте.

— Спав.

— Де?

— На квартирі. До гуртожитку поселятися не захотів. Не для мене це. Ще зі студентських років не люблю. Ледве тоді відмучився в Харкові. Гамір. Людей — одне на одному. А я спокій люблю. Як у лісі.

— І ніхто, як я розумію, те, що ви спали на квартирі, підтвердити не зможе?

— Звісно, ніхто. Я ж сам там живу. Квартира однокімнатна. Для мене одного якраз те, що треба.

— Адресу сказати можете?

— Та без проблем. Записуйте: Віктора Забіли, сім, квартира дванадцять.

Лисиця старанно записав і продовжив розпитувати:

— А останнім часом ви з Ольгою не бачилися? Не спілкувалися? Зараз це можна легко робити на будь-якій відстані: пошта звичайна й електронна, телефон, скайп…

— Ні. Я ж вам уже казав. Бачив якось у Калинівці. Років зо два тому. А після того — ні.

— Гаразд, — підвівся Богдан, — спасибі за чай і торт. А ви обов’язково зверніться до лікаря. З цим краще не жартувати.

— Дякую… Мені б до лісу. Я там — як вовк. Знайшов би зілля цілющого…

Лисиця з радістю залишив кафе й рушив до любої Асікс. Вона вже скучила. Як і він. Взаємність.

У машині дістав диктофон і почав записувати:

«Ведмедеря справляє суперечливе враження. З одного боку, хоче здаватися простим, веселим, життєрадісним. З іншого, — видно, що на серці щось лежить незрушним тягарем. Плюс реакція… Надто картинна. Артистична. Хоча… Глибини душі людської — несходимі. Там, як і у Всесвіті, ще стільки непізнаного… На ніч убивства алібі в нього немає. Значить, без проблем міг опинитися в лісі з Ольгою. Та й убивством колись їй погрожував. Але найголовніше те, що він збрехав. Дарина говорила про листа, надісланого Ользі Ведмедерею через неї. А щойно в розмові про нього не згадав і сказав, що ніяких контактів не було… Непростий цей хлопець. Ой непростий».


Фрагмент однієї зі статей Володимира Ярчука:

«Словом „вовк“ („vik“) чехи евфемістично називають чорта. Поляки вірять, що вовком стає диявол. Вовка співвідносять зі злим духом у македонському фольклорі. В українській культурній традиції чорт може перекидатися на білого хорта. Вовк — це чортів кінь, на якому їздить кума чорта — відьма, що може перетворюватися на „білу сучку“. Згідно з повір'ями південних слов'ян, вовк перебуває у зв'язках із вампірами та упирями (нечистими істотами). Їхні назви промовисті: вьлколак, вьрколак (болг.), вукодлак (серб. і хорв.), volkodlak (словенські). У східних і західних слов'ян цих нечистих співвідносять із вовками-перевертнями (укр. вовкулак(а), білор. ваукалак(а), рос. волколак(а), пол. wilkołak, чес., словац. vlkodlak, в. — луж. wjelkoraz).

Тридцять сьомий параграф „Хетських законів“ юридично закріплював статус „вовка“ за нареченим, що згідно зі шлюбнообрядовими канонами викрадав жінку. „Вовком“ у давніх греків і давніх ісландців вважалася людина, яка здійснювала убивство за особливою ритуальною формою.

Давньослов'янська і давньобалтійська культурна традиція містить глибоко вкорінений мотив перевтілення людини у вовка. Це дає їй чудодійну силу та особливий статус віщуна. Зв'язки зі згаданою традицією також демонструє наявність у ряду народів, так би мовити, „вовчих імен“. В українців, білорусів і росіян — це Вовчик (побутовий варіант імені Володимир), у сербів — Вук, у німців Вольфганг.

Багато індоєвропейських і тюрко-монгольських племен мали назви хижаків (особливою популярністю тут користувався вовк), їхня міфологія виводила їх від міфічного твариноподібного Пращура (засновника роду, тотема). Ритуальне перевтілення в тотемічну тварину сприймалося архаїчною людиною як акт нового творення: відбувалося повернення до початкового моменту виникнення роду, що гарантувало йому відновлення і продовження…»

7

Богдан набрав номер центрального офісу «BDD-Банку». Після декількох нудних зумерів байдужний жіночий голос найманого працівника повідомив: ви потрапили, куди планували.

— А як можна поспілкуватися з Борисом Дмитровичем?

— Хто ви і з якого питання?

— Я журналіст. Газета «Презумпція». Питання особисте. — Лисиця відповідав, наче заповнював анкету.

— Зараз перемкну на його помічника.

Порожнечу очікування заповнила «На пам’ять Елізі», що звучала в комп’ютеризованому аранжуванні. Але тривало так недовго. За мить її обірвало помічникове «алло». Почувши Лисицине прохання,

1 ... 21 22 23 ... 133
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки"