Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » Ріккі-Тіккі-Таві (Збірник) 📚 - Українською

Читати книгу - "Ріккі-Тіккі-Таві (Збірник)"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ріккі-Тіккі-Таві (Збірник)" автора Редьярд Джозеф Кіплінг. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги / 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 39
Перейти на сторінку:
було захопливно[71]? — хихикнуло дівча. — Невже ти забув, як поважно надував щоки верховний вождь та як кумедно виглядав із багнюкою у волоссі симпатичний незнайомець?

— Чому ж, добре пам’ятаю, — пролунало у відповідь доволі кисло, — адже я був змушений сплатити чужакові за те, що ми з ним утнули: дві чудові шкури північного оленя — м’якенькі, ворсинка до ворсинки.

— Не ми, — зауважила Теффі, — а матуся і решта жінок.

— Ну, годі про це, — не став уточнювати Тегумай. — Давай-но, краще, заморимо черв’ячка.

Мала облюбувала апетитну мозкову кісточку й сиділа тихо, наче мишка, протягом аж десяти хвилин, поки тато щось виводив зубом акули на уламках березової кори. Відтак вона зачудовано прошепотіла:

— Таточку, мене раптово осяяла таємнича дивовижна ідея. От, видай який-небудь звук.

— А! — гукнув батько. — Підходить?

— Годиться, — махнула рукою Теффі. — Ти точнісінько схожий на коропа з відкритим ротом. Повтори знову, будь ласка.

— А! А! А! — крикнув Тегумай. — Доню, припини знущатися.

— Та їй-бо’, не збираюся я знущатися, — заперечила дівчинка. — Це частина моєї таємничої дивовижної ідеї. Скажи, тату, «А», але рота не закривай, і подай мені той зуб. Я збираюся намалювати широко відкритий рот коропа.

— Навіщо? — поцікавився татко.

— Чи ж не здогадуєшся? — вразилася Теффі, безупинно черкаючи по корі. — Це й буде нашою маленькою дивовижною таємницею. Коли я вдома зображу коропа з відкритим ротом на задимленій стіні печери — якщо мама дозволить, — то рисунок нагадає тобі про звук «А». Тоді ми зможемо уявити, ніби я несподівано вискочила з темряви, налякавши тебе подібним вигуком, як і минулої зими на бобровому болоті.

— Справді? — спитав Тегумай голосом, до якого вдаються дорослі, коли всерйоз уважно слухають. — Ну-ну, сонечку, продовжуй.

— От біда! — досадливо зітхнула донька. — Мені важко намалювати усього коропа; втім, я принаймні можу зобразити щось, що означатиме його рот. Тобі ж відомо, як ці риби стоять униз головою, риючись у мулі? Ну, ось уявний короп (та вважатимемо, що він намальований повністю), а ось лише його рот, і це означає «А».

І Теффі намалювала таке.

— Непогано, — схвально зронив батько, переносячи малюнок на власний шматок кори для себе. — Між іншим, ти забула вусик, який звисає уздовж коропового рота.

— Але я не зумію намалювати, татусю.

— А нічого і не треба малювати, окрім ротового отвору й вусика через нього. Тоді ми напевне будемо знати, що це короп, бо в окунів та форелей вусів немає. Дивись.

І Тегумай зобразив таке.

— Зараз я теж спробую, — пожвавішала дочка. — А тобі буде зрозуміло, коли побачиш оце?

Й вона намалювала таке.

— Цілком, — запевнив її тато. — Угледівши цей знак хай би там де, я так само здивуюся, начебто ти вискочила з-за дерева й верескнула: «А!»

— Тепер крикни ще що-небудь, — заканючила Теффі, неприховано пишаючись собою.

— Йа! — щосили гаркнув Тегумай.

— Гм, — дещо спантеличилася доня, — якийсь змішаний звук. Кінець — це «А», рот коропа, проте що нам робити з початком? Й-й-й і а! Йа!

— Згоден, це вельми нагадує звук «короповий рот», — мугикнув батько, якого також захопила нова гра. — А спробуймо намалювати ще одну частинку коропа та з’єднати обидва рисунки.

— Е, ні, якщо їх з’єднати, я забуду, — запротестувала Теффі. — Зображуй окремо. Намалюй його хвіст. Бо якщо риба тримається сторчголов, то хвіст — зверху. Крім того ж, гадаю, хвости мені буде легше малювати.

— Доречна думка, — визнав Тегумай. — Ось хвіст коропа для звука «Й[72]».

І тато накреслив таке.

— Тепер спробую я, — мовила донька. — Але пам’ятай, що ти малюєш краще за мене. А нічого, якщо це буде тільки частина хвоста, поділеного навпіл та мудрована лінія вниз замість того місця, де він з’єднується?

І вона зобразила таке.

Тегумай кивнув на знак схвалення, а його очі блищали від гарячкового збудження.

— Чудово! — сплеснула в долоні Теффі. — Ану крикни ще щось, таточку.

— О! — загорлав батько.

— Ну, це дуже легко, — просяяла малеча. — Твій рот стає округлим, немов яйце або камінь. Отже, яйце чи камінь підійдуть для цього звука.

— Яйця або камені не завжди під рукою. Нам доведеться вивести щось подібне цьому.

І Тегумай намалював таке.

— Ого, — широко розкрила очі Теффі, — скільки ми малюнків-звуків вигадали: рот коропа, хвіст коропа та яйце! Кричи ще, татусю.

— Тс-с-с! — шикнув татко, замислено зморщивши чоло, але доця була надто збудженою, щоб це помітити.

— Теж зовсім нескладно, — зраділа вона, енергійно дряпаючи кору.

— Га? Що? — скинувся Тегумай. — Я просто задумався і не хотів, аби мене відволікали.

— Хай там як, це звук. Так сичить зміючка, коли не хоче, щоб її турбували. Давай зробимо звук «С» у вигляді змії[73]. Як тобі, тату?

І Теффі вивела таке.

— Отож, — задоволено констатувала дівчинка, — це буде другою дивовижною таємницею. Якщо я побачу намальовану змію біля входу до

1 ... 21 22 23 ... 39
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ріккі-Тіккі-Таві (Збірник)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ріккі-Тіккі-Таві (Збірник)"