Читати книгу - "Красуня для ловеласа, Каріна Іша"

Єва

Після божевільного сексу в кабінеті, Ігнат потягнув мене в машину. Він начебто якийсь сюрприз приготував. Чесно, після нашої близькості мені настільки було добре, що я навіть про нього і забула. У машині Ігнат знову зав'язує мені очі шарфом, їдемо мовчки, його рука спочиває на моєму коліні, легко погладжує мене. Я що, знову збуджуюсь від його дотиків? Ось як так?

Коли ми приїдемо? Цікаво, куди ми їдемо? Потрібно відволікти думки! Легко сказати, але важко зробити. Особливо, коли в тебе зав'язані очі і поруч чоловік, від якого по твоєму тілу бігають мурашки, волога білизна до непристойності. Тіло горить, бажання збільшується. Гаразд Ігнат, поки твоя взяла. До речі, треба буде і йому якось очі зав'язати і руки зв'язати. Нехай відчує, як це.

Авто зупиняється через хвилин двадцять. Напевно. Я чую як відчиняються двері з мого боку. Відчуваю дотик до своєї ладоні. Ігнат допомагає вийти, кудись веде. Я чую море. Відчуваю його запах. 

- Готова? - чую його бархатистий голос біля вуха. Я киваю головою. Він знімає шарф, сонячні промені мене осліплюють. Я намагаюся побачити і зрозуміти де ми. Якась ділянка, будівля. 

- Ігнат, я нічого не розумію. Поясни. 

- Пам'ятаєш, ти казала що мрієш відкрити ресторан? - киваю головою. - Казала що проблеми з купівлею ділянки під нього. Тільки, не сварись. Я купив цю ділянку. Для тебе. Ти же мріяла про розширення? Якщо згодна, зараз же підпишемо документи. Що скажеш? 

Я мовчу. А що сказати треба? Я в шоці. Не може так бути, щоб чоловік, з яким ми тільки почали стосунки, робив такі вчинки. Точніше не так, невже він запом'ятовував усе, що я йому розповідала. Невже справді його почуття до мене щирі. І що я маю йому відповісти? Я запуталась. 

- Ігнат, я навіть не знаю що сказати. Я просто в шоці. Я.. - розгублено замовкаю.

- Білосніжка, ти не відповіла на запитання! Подобається? Беремо? 

- Не знаю... так подобається..... Ігнат, зачекай. Дай до тями прийти. Роздивитись. Не дави на мене. 

Сльози підступають. Я розгублена. Що робити? Вміє він здивувати. От і зараз, стоїть, дивиться на мене, мов вивчає. Голову нахилив в бік, посміхається. Підходу до нього, тичу пальцем в його груди. В нього аж дихання збилось. 

- А знаєш що, я згодна. Мені все подобається. Беремо. Тільки.... скажи, я напевно тобі щось буду винна? І до речі, з рестораном будеш допомагати. Я маю на увазі твої професійні навички архітектора. 

- Гаразд. Згоден. І ти мені винна стриптиз! А ще краще, танок на пілоні. Наскільки мені відомо, ти відвідувала заняття Христини. 

- І про це ти теж знаєш? Добре, буде тобі танок на пілоні. Готуйся. Я тобі влаштую. - лукаво відповідаю..

- Чекаю з нетерпінням, - каже він. А в самого очі палають, кадик сіпається, дихання збите. - А зараз пішли роздивлятись ділянку. І до речі, будівля нова, що правда без ремонту. Но вона ідеально підходить під твій ресторан. Купимо меблі, обладнання.  Ти поки подумай над стилем та дизайном приміщення та ландшафту. Все зробимо як ти скажешь! 

- Ігнат, не мій, а наш ресторан. Я пропоную тобі бути співвласником. 

- Добре, наш. Але власниця на паперах тільки ти. І це не обговорюється. 

- Ігнаттт... 

- Я все сказав. Пішли... 

І ось як тут не закохатися. Хоча я вже давно закохалася в нього всім серцем та душею. Боже, невже все це відбувається не уві сні, а наяву.