Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Вічне життя Смерті, Лю Цисінь 📚 - Українською

Читати книгу - "Вічне життя Смерті, Лю Цисінь"

1 260
0
29.03.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вічне життя Смерті" автора Лю Цисінь. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 184
Перейти на сторінку:
яскраве світло з пошукових прожекторів гелікоптера, що зависнув у повітрі.

— Гей-но! Щойно застрелили одного з Обернених! — до неї підлетів колега, який опинився на вулиці раніше. — Я чув, що було кілька пострілів і кулі поцілили йому точно в голову!

— Кого з Обернених вбили? — байдуже перепитав Вейд — було видно, що інцидент не викликав у нього значного інтересу.

— Я не знаю. Мені тільки відомо, що трійця призначених є вельми знаними особами, натомість той, у кого стріляли, — твій співвітчизник, — тут він вказав на Чен Сінь, — проте він практично невідомий загалу. Якийсь простий хлопець.

— У ці незвичайні часи немає «якихось простих хлопців», — парирував Вейд. — На будь-кого в одну мить може лягти тяжка ноша великої відповідальності, й жоден із високорангових посадовців не може бути впевнений, що його завтра не замінять.

Говорячи ці слова, Вейд не зводив очей із Чен Сінь, а на останній фразі перевів погляд на Вадімова. Потім секретар РОЗ відкликав його вбік.

— Це він мені погрожує, — прошепотів Вадімов до Чен Сінь, яка стояла поруч із ним. — Учора, будучи не в гуморі, він прямо сказав, що ти цілком здатна мене замінити…

— Але я…

Вадімов підняв руку, аби її зупинити, й у промені потужного прожектора, що просвічував його руку, можна було навіть побачити кровоносні судини:

— Він не жартує. Інституції на кшталт нашої дають змогу не дотримуватися звичної процедури добору персоналу. Ти спокійна, впевнена в собі, працьовита, не позбавлена творчого підходу до справи, наділена підвищеним почуттям відповідальності навіть із питань, що виходять за межі твоїх посадових обов’язків. Я вкрай рідко зустрічав такий набір рис у молодих спеціалістів, Чен, і я радий, що саме твоя кандидатура розглядається як заміна мені. Але правда в тому, що ти все-таки не здатна мене замінити. — Він підвів погляд на хаос, який панував довкола: — Бо ти не продаси свою матір у бордель. Ти в цьому питанні ще нетямуща дитина, і я сподіваюся, що лишишся нею назавжди.

Камілла влетіла між ними, немов бомба. Вона тримала в руці пухку папку, й Чен Сінь здогадалася, що це має бути попередній звіт про техніко-економічне обґрунтування проєкту «Сходовий марш». Камілла, замість того щоб передати стос паперів кому-небудь із них, з усієї сили жбурнула їх об землю.

— Чорти їх побрали б! — заволала вона. Навіть попри ревіння двигунів гелікоптера, дехто з навколишніх почув її лемент і повернувся, щоб зрозуміти, що сталося. — Блядські свині! Тільки й уміють, що рохкати від задоволення в багнюці, віддаючись черговій насолоді.

— Ти зараз про кого? — здивовано перепитав Вадімов.

— Про весь рід людський! Відтоді як ми пів століття тому висадилися на Місяць, ми не просунулися ні на дещицю. Ми зараз просто безсилі!

Чен Сінь підняла папку з документами й разом із Вадімовим швидко пробігла очима її зміст. Це дійсно був звіт про техніко-економічне обґрунтування проєкту, але він описував безліч технічних деталей, тож читання по діагоналі не давало змоги зрозуміти викладені висновки.

До них повернувся Вейд і повідомив, що, за словами секретаря, засідання РОЗ має розпочатися за 15 хвилин. Побачивши керівництво, Камілла зуміла дещо опанувати свої емоції.

— НАСА провело в космосі два невеличкі експерименти з імпульсними ядерними двигунами. Результати викладено в цьому звіті. Для досягнення запланованої швидкості розрахована загальна маса зонда все ще занадто велика, й її потрібно зменшити до однієї десятої від запропонованої! Однієї десятої! Інакше кажучи, залишити лише 10 кілограмів! Вони навіть поділилися гарною новиною: масу вітрила в такому випадку можна зробити меншою за ті самі 10 кілограмів. Щодо корисного навантаження, то вони зглянулися над нами й лишили нам аж цілих пів кіло. Без будь-яких надій на збільшення, бо це неминуче призведе до необхідності використання товщих тросів кріплення з вітрилом. Кожен додатковий грам корисного навантаження потребує збільшення ваги тросів на три грами, що, своєю чергою, матиме наслідком неможливість досягти запланованої швидкості в 1% швидкості світла. Тож ми маємо пів кілограма, ха-ха-ха, лише пів кілограма! Дійсно, як і просило наше янголятко: легке, немов пір’ячко.

Вейд із посмішкою зауважив:

— То, може, відправимо Мону, кошеня моєї матері? Щоправда, й їй доведеться для цього схуднути вдвічі.

Коли в усіх справи йшли на лад, Вейд зазвичай мав похмурий вигляд, проте щойно хтось впадав у розпач, його настрій змінювався на жартівливо-веселий. Спочатку Чен Сінь гадала, що це такий метод управління підлеглими. Вадімов не погодився з нею, зауваживши, що вона геть нічого не тямить у людях. Така поведінка не мала жодного стосунку до персональних методів управління чи підтримки морального духу в колективі, а була лише наслідком любові Вейда тішитися невдачам інших. Споглядання іншої людини у відчаї викликало в нього сильні емоції й приносило задоволення. Зазвичай Вадімов давав лише позитивні оцінки іншим, тож подібна характеристика Вейда з його вуст неабияк здивувала Чен Сінь. Але, придивившись уважніше, вона справді помітила, що він немов тішиться їхнім розпачем.

Чен Сінь відчула, що з неї буцім вибили весь дух, і після стількох днів напруженої роботи сил геть не лишилося. Вона безсило присіла на газон.

— Підіймайся, — сказав Вейд.

Уперше за весь час вона відмовилася підкорятися його наказам.

— Я дуже втомилася, — відповіла Чен Сінь млявим голосом.

— Так, ти й ти, — Вейд вказав на Каміллу з Чен Сінь, — слухайте уважно: надалі я не хочу бачити подібних безглуздих страждань і панічних стенань. Ви маєте йти вперед усупереч усьому!

— Далі йти нікуди — шляху немає, — заперечив Вадімов, прохально дивлячись на Вейда.

— Ви не бачите шляху вперед, бо не знаєте, як упоратися з обставинами.

— А що із засіданням і питаннями, які винесені на обговорення? Скасовуємо?

— Ні, все має відбутися, як і заплановано. Замало часу, щоб підготувати друковані матеріали, тож доведеться обмежитися усними поясненнями.

— Що пояснювати? Як ми запустимо зонд вагою в пів кіло чи кошеня?

— Не про це мова.

Вогник надії зажеврів у очах Вадімова й Камілли. Побачивши це, Чен Сінь відчула, що й до неї повертаються сили, тож підхопилася з трави.

Цієї миті з місця події від’їхала швидка з пораненим Ло Цзі під охороною цілого військового ескорту з кавалькади машин і гелікоптера. Нью-Йорк знову засвітився звичним морем нічних вогнів, і на його тлі фігура Вейда нагадувала чорну примару. Лише його очі світилися холодним полиском.

— Ми відішлемо тільки мозок, — закінчив він думку.

Витяг із «Минулого поза часом»: проєкт «Сходовий марш»

За часів середньовічної династії Мін у Китаї з’явився новий різновид зброї — холунчушуй, назву можна перекласти з китайської як «вогняний дракон, який випірнає з води». Це була перша в історії багатоступенева балістична крилата ракета, що складалася з ракети-носія, виготовленої з порожнистої бамбукової палі з вирізьбленими драконячими головою й хвостом, розгінного блоку та невеликих ракет, які розмішувалися всередині великої. При запуску ракета за допомогою чотирьох порохових прискорювачів летіла над водою в напрямку ворожого корабля. А через певний проміжок часу ракета-носій вистрілювала ще порцію менших ракет, які вже безпосередньо вражали корабель супротивника.

Окрім цього, в давні часи, як на Сході, так і на Заході, вже використовувалися багатозарядні арбалети з магазинами. Найдавніші китайські зразки датуються періодом

1 ... 21 22 23 ... 184
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вічне життя Смерті, Лю Цисінь», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вічне життя Смерті, Лю Цисінь"