Читати книгу - "Фріда"

№ 26.

27 червня 1913 р.

Завтра буду опівночі. Виходь у сорочці. Чекатиму там само.

Твій С.

№ 27.

30 червня 1913 р.

Люба моя трояндочко!

Не мордуй себе, не плач! Личко змарніє! Ми не вдіяли нічого лихого! Твій майбутній чоловік нічим не зможе тобі дорікнути!

А любовної втіхи має зазнати кожна молода панянка, тим паче з роду Огінських! Хто його зна’, який бовдур тобі попадеться? Може, він навіть не знатиме, як тобі корсета розшнурувати!

Буду завтра о цій же порі. Цілую. С.

P.S. Завтра намасти свою дірочку в животику і два ґудзички на грудях трускавковим варенням. Ви ж як раз його варите, чи не так?

№ 28.

2 липня 1913 р.

Не сердься, моя трускавочко! Сьогодні я буду чемним. Обіцяю. Няв!

Твій С.

№ 29.

10 липня 1913 р.

Вибачай, люба! Татуньо заслаб. Я мусив бути коло нього. Буду Сьогодні.

Твій нечемний кіт.

№ 30.

22 липня 1913 р.

Так, люба! Ти вгадала. Татуньо цілковито здоровий, хай Бог дає йому довгих літ життя. А я на минулому тижні грав. Розумієш, є така чоловіча справа — гроші добувати.

Колись чоловіки добували їжу. Тепер — гроші. Вони, кицюню, з неба не падають. А мені так хочеться зробити своїй маленькій трояндочці такий собі малеесенький діамантовий подаруночок. Щоб колись із нелюбом згадувала свого нечемного коханця… Хоч до цього ми ще не  дійшли!…

Цьом!

№ 31.

24 липня 1913 р.

Ти вчора була холодна, не розтопив тебе навіть мій діамантовий подаруночок! То приходити мені чи ні? Чекаю записки. С.

№ 32.

26 липня 1913 р.

Що ти вчора зі мною зробила, мала бешкетнице? Напевно, начиталася старих бабусиних щоденників, повних старих любовних секретів? Ви, Огінські, цим і знамениті!

Зізнаюся: мені сподобалося. Хочу ще!

Твій «підлий Жевуський».

№ 33.

27 липня 1913 р.

Хто напоумив тебе вчора зв’язати себе тієї клятою шнурівкою? Я з нею намордувався, як вар'ят! Зате твоя гола дупця мене просто зачарувала. На місячному сяйві вона така романтична! Така прохолодна і збудлива! Чи пам’ятають ті дві половинки мої палкі поцілунки, що я їм подарував?

Буду Сьогодні трохи пізніше.

С.

№ 34.

31 липня 1913 р.

Як звуть котика, що сховався в тебе поміж ногами?

Мовчу…

Там само, тоді ж само, той самий.

№ 35.

3 серпня 1913 р.

Як ти почуваєшся, люба? У дівчинки вава? У дівчинки буба? Дівчинка ходила зранку до костела на сповідь? Вихована дівчинка! Головне — вчасно сповідатися!.. Вибач, я здається, перегнув палицю. Ти ж знаєш, Жевуські — єретичний рід.

Коли побачимося? Дай знати.

Я тебе