Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

— Але ти чомусь не повірила.

— До нас давно ніхто не приїжджав з усиновителів. Але періодично когось забираю, і нам кажуть, що їх забрали в сім'ю. Не знаю як пояснити.

— Як є, так і говори, лаяти не буду.

— Я пробралася в кабінет поруч із директорським і чула його розмову телефоном. Він продав моїх подруг, він назвав їх товаром і говорив, що є ще один підходящий. Тут я зрозуміла, що це про мене, мені говорили, що мене заберуть. І тут він каже, що є ще один відповідний екземпляр, який їм підійде. Я злякалася і вилізла через вікно втекла. А тут ваша машина приїхала. Я дочекалася, коли ви відвернете на себе охорону і пролізла крізь прути паркану, підбігла до машини. Вадим мене пустив.

— Як я міг інакше, — сказав мій водій, — у мене племінниця її віку.

— Вадиме, у мене до тебе прохання. Потрібно купити дитячий одяг. Для початку ми Таню переодягнемо, відмиємо і будемо думати, що робити.

Вадим кивнув і звернув на іншу дорогу. Пригальмував за 15 хвилин на парковці.

— Купи їй гольф, теплу кофту і теплі штани. І велику пачку вологих серветок. А то в такому вигляді я тебе навіть у найближчий туалет не відведу.

У голові крутилася якась думка, яку я намагалася зловити. Хотілося якось допомогти цій дівчинці, тільки ніяк не могла зрозуміти як. Коли ми її переодягли, привели в пристойний вигляд, на дівчинку можна було дивитися без здригань. Вона нагадувала мені переляканого горобчика. Думка несподівано прийшла до мене в голову.

— Для початку ти поїси, а мені потрібно зателефонувати одній хорошій людині.

Вадим сходив купив бургер і сік для дитини. А я набрала королеву Мартіну.

— Здрастуй моя радість, — сказала вона радісно, — а я підібрала прикраси до твоєї весільної сукні.

— Мартіно, мені дуже потрібна ваша порада і допомога в одній делікатній справі. І розмова не телефонна.

— Приїжджай до палацу, — серйозно сказала королева.

— Дякую. Вадиме, поїхали.

Таня прожувавши запитала:

— А ми справді в палац поїдемо?

— Так. Хто ж нам допоможе, як не сама королева, — сказала з легкою посмішкою.

Королева зустріла мене на парковці. Побачивши зі мною дівчинку, здивовано підняла брови.

— Як звуть цю красуню?

— Таня, — боязко сказала дівчинка.

— Що за справа?  — одразу запитала королева.

Я очима показала на дівчинку. Королева насупилася.

— Ти хочеш удочерити її? Боюся, тобі зарано.

— Річ в іншому, я була сьогодні в дитячому будинку для дівчаток. Так моторошно мені ще не було. Дика планета порівняно з ним була просто милою відпусткою.

— Ти серйозно? — почула короля в себе за спиною — Ходімо до мене в кабінет. Як тебе занесло в дівочий дитячий будинок? Там ремонт минулого року зробили.

— Боюся, ми з Танею вас дуже розчаруємо, — король одразу ж насупився, — ремонту там дуже давно не було, особливо капітального. На жаль, у мене не було можливості зробити навіть одного фото. Танюш розкажи, як ти опинилася в мене в машині.

Дівчинка боязко подивилася на мене, потім на короля з королевою. І розповіла все те ж саме, що і мені. Королева одразу підскочила і почала ходити по кабінету. Король насупився і був украй не задоволений.

— Знаєш, Ізабелла, ти маєш цікаво властивостей виявляти людей такими якими вони є. І знаходити те, що мені не вдається. Найкумедніше я отримую регулярно звіти як дітей дошкільного віку та старших дівчаток забирають у сім'ї. І в мене навіть є фотографії ремонту дитячого будинку.

Нам із Танею їх показали. Дівчинка була не в меншому шоці, ніж я.

— Знаєте, хтось дуже професійно обробив фотографії, — сказала я.

— Я їх усіх позбавлю не тільки роботи, а й голови, — сказав спокійно король. — Обманювати короля, так нахабно брехати і підтасовувати факти, це зрада. Тобі б працювати разом зі своїм нареченим у розвідці.

— Мені вистачає і тих пригод, що є.

Король усміхнувся.

— Але як так?! — не витримала Мартіна — Адже я регулярно дзвоню, цікавлюся справами цього дитячого будинку. Регулярно переказую гроші, а виявляється, немає жодного ремонту, а дітей взагалі продають.

— А це ми, зараз перевіримо, — сказав король.

Він зателефонував, когось викликав, а потім сказав мені:

— Ізабелло, відвези мене на своїй машині в цей дитячий будинок.

— А як бути з Танею.

— Вона поки що залишиться з Мартіною. Люба, візьми себе в руки і наглянь за дівчинкою. Я розберуся. Обманювали не тільки тебе, а й мене.

Пішла з королем на вулицю.

— Якщо все настільки погано, хлопці приїдуть протягом півгодини, я попередив. Хм, нова машина? — я кивнула — А що з тією стало?

— Мені аварію влаштували, коли стояла на світлофорі.