Читати книгу - "Українське письменство"

Та крізь ворожий тиск мене промчав Меркурій. Меркурія вважали покровителем поетів.

Жеребок кіпріянки (тобто: кіпріди — Венери). Жеребком Венери звалася така комбінація костяшок, коли кожна з них падала одмінною стороною і показання цифр було: І, III, IV, VI.

Цілий гурт героїв зібрався в гостях у річного бога Ахелоя. Ахелой тільки що розповів про дивне походження островів на його гирлі. Підіймається суперечка, в якій найзапальніше проти богів говорить Піритой, цар лапітів: його батька Іксіона віддано в підземному царстві на страшну муку (прив’язано до колеса). Оповідання про Філемона й Бавкіду становить відповідь другого героя, богобоязного й розважного Лелега. В «Метаморфозах», що уявляють собою perpetuum carmen — безконечний ланцюг байок, що одна за одну чіпляються, — це звичайний композиційний засіб.

З сином своїм Атлантенком — Гермесом (Меркурієм).

Син Сатурнів до них промовляє — Юпітер.

Tristia (Смутні пісні) — велика, в 5 книжках збірка елегій Овідієвих, написаних на вигнанні.

Знай, що однакова смерть консулів стріла тоді — 43 р. перед Хр., коли обидва консули не дожили до кінця своїх повноважень.

Рід наш поважний із кінників римських. Кінники — ordo eąuester — другий після сенаторського стан у Римській державі. Овідій пишається своєю приналежністю до давнього вершницького роду, — за часів Авґуста кінництво давалося доволі легко на підставі маєткового цензу.

Зброєносній Мінерві відданих — Овідій народився на другий день п’ятиденного свята Мінерви — 20 березня.

Вільної тоґи настав день для обох юнаків. Тоґу дозволялося носити з 17 років; це був знак повноліття громадянського.

Широкий рубець пурпуровий — означав, що юнаки мають виступати кандидатами на маґістратські посади.

Членом колеґії трьох — членом «свирепой коллегии, надзиравшей за тюрьмами и творившей скорый, правый, но немилостивый суд над всяким уличным сбродом» (Зелинський).

Та звузив я рубчик червоний. — Одмовився од маґістратської кар’єри. Курія — сенат.

Сестри… Аонські — музи.

Хутко Талія моя… — Талія, одна з дев’яти муз.

І переможний їздець на моєму віку олімпійський. Ігрища в Олімпії відбувалися через кожні 4 роки. Овідій помилково рахує — п’ять. Отже, на заслання він пішов уже людиною літньою, 50 років.

Де чорноморський бурун. Місцем заслання був г. Томи (нині Кюстендже, в Румунії).

На Геліконі мені місце почесне даєш. Гелікон — гора муз в Середній Греції.

Каменам Апулії любу, тобто любу апулійській творчості, вказівка на Горація, що був родом з Апулії.

Дистихів спробував я — тобто став писати елегічним розміром: гекзаметр + пентаметр.

1924

Влітку 1923 року десять літ минуло з дня смерті Лесі Українки, — але ще й досі найсильнішим, мабуть, словом про її творчість зостається давня промова проф. Михайла Грушевського на жалобних зборах Київського Наукового товариства восени 1913 р., — прекрасний вінок на труну поетки від керівника журналу, де містилися її твори, і захопленого її читача. «Леся Українка, —