Читати книгу - "Диво"

*50

Мої очі! (болг.)

*51

Згоріли! (болг.)

*52

Поведи їх до вашого царя, собаки Самуїла! (болг.)

*53

О царю, батьку ти наш, поможи нам, до тебе прийшли… (болг.)

*54

Діти мої, сини мої, воїни мої добрі, воїни мої хоробрі, народе мій… (болг.)

*55

Мерщій, мерщій, божі люди! (болг.)

*56

Новела — так називалися послання візантійських імператорів.

*57

Коміскорт — ім’я походить від титулу. Дослівно «комітет намету», тобто начальник намету. Коміскорт був чимось на кшталт нинішнього інтенданта при стратигу або імператорі. Відав також сторожовою службою.

*58

Триболи — залізні кульки з гострими шипами. Їх розсіювали там, де мала прйти кіннота.

*59

Молодші командири візантійського війська. Пентеконтарх мав під командою 50 чол., лохат – 16, декарх –10.

*60

Запах людський здалеку чутно... (болг.)

*61

ще вб’ють тебе (болг.)

*62

Я падаю на коліна лише перед Богом (болг.)

*63

Циканістрій — рівний майданчик над морем коло Великого палацу, використовувана імператорами для спортивних вправ.

*64

Єпарх — чиновник,що виконував у Константинополі функції сучасного мера. Градоначальник.

*65

Ергастерії — константинопольські ремісничі майстерні, водндчас і продавниці. На Месу виходили своєю парадною частиною, очевидно, ця вулиця стала прообразом сучасних торговельних вулиць з рядами вітрин.

*66

Екскувіатори — гвардійці, протостратори — чини імперської конюшні.

*67

Тувії — штани.

*68

Катафракти — візантійська кіннота з важким озброєнням, закована в залізні лати.

*69

Проедр синкліту — глава сенату, постать радше декоративна, ніж значна. Йому належало воздавати почесті, його благословляє сам патріарх, на його честь лунають навіть актології, в себе в домі він дає обіди (за казенний кошт) для магістрів і патрикіїв, але на цьому й кінчається його так звана влада, бо пі прав, ні обов’язків цей чин більше не давав.

*70

Синклітики й сіленціарії — зібрання можних у Візантії, тобто їхній сенат, мав ніби дві палати: вирішальну — синкліт і дорадчу — сіленціарій. Відповідно звалися й члени цих палат.

*71

Скараники — верхні (найчастіше військові, для верхової їзди) кафтани.

*72

Коловій — накидка.

*73

Кафисма — тут: переносне імператорське крісло з позолоченої шкіри. Звичайно ж кафисмою називалося спеціальне приміщення для імператора на константинопольському іподромі, де у великій ложі стояло крісло для імператора, були покої для відпочинку, трапезування, зал прийомів, приміщення для охорони тощо. Кафисма з'єднувалася переходом з Великим палацом.

*74

Скіадії — шапки.

*75

Стихар — довге, на кшталт сорочки, верхнє вбрання. Надягалося через голову. Комір і поділ часто прикрашався гаптуванням чи коштовностями (залежно від призначення). Стихар згодом став тільки предметом церковного облачення.

*76

Чаги — взуття.

*77

Хози — штани.

*78

Агапетос — улюблений (грецьке)

*79

Врумалії — особливі свята, які йшли за грецькою абеткою з 24 листопада по 17 грудня — 24 дні, найголовнішими були дні, що припадали на ім'я імператора (К — для Костянтина, скажімо), тому врумалії вважалися іменинними учтами.

*80

Триклін дев’ятнадцяти акувітів — один з головних залів Великого палацу, де стояло дев’ятнадцять акувітів, тобто столів, для бенкетів.

*81

Кентинарій — сто літр або 7200 номисм, десь коло 1,8 кг золота, сума на ті саси величезна.

*82

Чому дівчата люблять солдатів?

Так, так, чому!

Тому, що їм начхать на бомби і гранати.

Так, так, тому!

*83

Полянами в старовину називалися племена подніпровські, а також понадвіслянські. Сама назва держави Польської походить від слів «поле», «поляни»: Польська, тобто Полянська.

*84

Ярлами в давній Скандінавії звано військових ватажків — від незначного воєводи до короля.

*85

Йомсборг — шведська назва старовинного польського міста Волін, яке належить до найдавніших торговельних слов'янських пунктів на берегах Балтійського моря.

*86

Не дійте — не займайте (староруське)

*87

Отній — батьківський (староруське)

*88

Пругами за часів Київської Русі звали сарану. В літописах щоразу подибуємо страшні звідомлення: «Быша прузи мнози», «...прузи, и хрустове, и гусеница, и покрыша землю и бе видети страшно, идяху к полунощным странам, ядуща траву и проса».

*89

Сакелларій — високий патріарший чиновник, який у Візантії відав монастирями.

*90

Сінкелл — один з вищих чинів візантійського кліру.

*91

«Книга єпарха» — своєрідний звід законів, які регулювали внутрішнє життя Константинополя, передовсім — діяльність ремісників і торговців.

*92

Єснаф — візантійський прообраз професійних цехових об’єднань середньовічної Європи.

*93

Заблуканицями в ті часи називано планети.

*94

Адамас — діамант.

*95

Аргір — буквально: срібло, срібний. У Візантії придворні касири.

*96

Атраватік — візантійський одяг скромного, притемненого тону, барва сушеного винограду.

*97

Апокомбій (апокомвій) — буквально: видача. Так звалися у Візантії своєрідні імператорські або патріарші чеки, по яких можна було в скарбниці одержувати гроші і золото.

*98

Дієра — морське судно з двома рядами гребців.

*99

Ереміт — відлюдник, самотник.

*100

Євктирій — молільня.

*101