Читати книгу - "Світло з пітьми. Частина ІІІ, Ольга Сімбірцева"

 Але водночас слова Меліси подарували надію: можливо, Єн живий. Проте він зник, і, якщо Меліса нічого про нього не чула, куди він пропав? Він змушений ховатися? Не знає, що зі мною, не знає про те, що я втекла?

 Я брела, не розбираючи дороги, занурившись у свої роздуми. Але раптом зупинилася. Шукачі...

 Відчувши чітко і ясно їхнє наближення, я побігла. Їхній запах переслідував мене. Мабуть, і вони відчули мене і йшли тепер по моєму сліду. Добігши до якогось паркану, перемахнула через нього і прослизнула у вузький провулок. На мить затрималася. Попереду безумовно хтось був. Але цей запах вислизав від мене. Можливо, вампір був занадто далеко. Я поспішила покинути вузький коридор між двома висотками.

 Знайомий запах і аура. Я знову відчула цю присутність.

- Зачекай, - почула зовсім поруч.

 Я обернулася.

 Хлопець із лікарні.

 Не знаю, чи була я рада знову його побачити. Але повернулося моторошне трохи відчуття при зустрічі з ним віч-на-віч. А нишпорки Маркуса, що йшли за мною по п'ятах, не давали можливості розібратися в цьому.

 Синьоокий стрімко наближався до мене, і я мимоволі почала відступати назад. Хлопець зупинився.

- Ні, ні, - поспішно запевнив він, довірливо усміхнувшись, - я не ворог тобі.

 Його голос був оксамитовим і глибоким. Він немовби пробирався до мене обережно й наполегливо. Щось змінилося у вампірі, тільки я не могла зрозуміти що.

- Хто ти? - запитала, також зупинившись, не знаючи вірити йому чи ні.

- Я - це ти.

 Я здивовано уставилася на хлопця.

- Що? - перепитала, недовірливо вдивляючись у темряві підворіття в його дивні очі.

 Тепер вони не були світло-синіми - вони здавалися темними, як ніч.

 У мене не було часу розмірковувати над тим, чому колір його очей змінився. Кольорові лінзи?

 Мене більше здивувала відповідь вампіра. Що він несе?

 Незнайомець озирнувся в напрямку провулка, з якого я з'явилася. Шукачі були вже зовсім близько.

- Іди, - різко вимовив вампір і знову глянув на мене. - Я знайду тебе, і ми поговоримо.

 Він розвернувся і зайшов у провулок. Я не стала чекати появи нишпорок і кинулася геть.

 Вампір із лікарні затримає шукачів? Отже, він дійсно мені не ворог. У мене відлягло від серця. Мабуть, небеса справді спостерігають за мною. У мене з'явився ангел-охоронець?