Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Холодне Сонце, Артур Сіренко 📚 - Українською

Читати книгу - "Холодне Сонце, Артур Сіренко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Холодне Сонце" автора Артур Сіренко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 22 23 24 ... 75
Перейти на сторінку:
Три пісні

                  «До мене, діти вдови!»
                                          (Заклик каменярів)

                 Пісня вдівця

Сонце як та черепаха 
Мандрує до світу тіней,
На цю падолистову ніч-домовину
Дихають холодом брили гранітні,
Які важко кладуть у підмурок дому
Невгамовних годинників-цокалів, 
Що крадуть мою тишу 
В недовершених днів: 
Днів-єретиків. Одкровення. 
Ненароком пригадую час
Коли сороки були синіми павуками
І плели мереживо крадених намистин
На покрівлі готичної башти,
Яку збудував понтифік 
(Білий дим і димар як голка). 
Зазираю в очі місяця без богів:
Я – нетутешній книжник,
Що читає нудні епітафії
Пошепки. 

                           Пісня вдови

Зоряний лікар 
Лікує мою меланхолію 
Плямами сяйва місяця,
А на площі – моя посестра:
Вдова з металевою посмішкою
Очікує знак і юрбу – її жадібні очі.
А хтось повторює казку: 
«Всі ми діти вдови…»
Котрої? З нас? 
Осіннє бароко 
На довжелезній стіні палацу
Пише свої ієрогліфи – 
Ніби Вольтер, що на ринку рабів
Славословив якусь китайщину – 
Нікому незнану, навіть Атені-сові.
Тіні мають серця – такі легкі і сірі
Наче пір’я далеких чапель,
Що колись прилетять – у сни. 
Білі як мушлі студеного моря
Сліз. 
Кожен келих, який розіб’ється, 
Кожна ніч, яка сліпне пугачем,
Кожне Ніколи, що стане вічністю
Цілує мене в уста.

                           Пісня дощу

Я друг тиші і темряви, 
Володар наяд і тритонів
І повелитель риб. 
Торкаюсь до скроні людини, 
Що мислила квітами
І співала журливу пісню шамана
Якому Бог наказав стукати в бубон,
Бо зорі стають оселями
Душ безіменних дерев Гондвани:  
Дюни жадають зростити траву, 
Люди жадають бути, 
Час жадає співати
Шелестом оповідок піщинок
Чи ляпами крапель в клепсидрі – 
Дочці моїй незаконній. 
Браму розчахніть для осені, 
Не лишайте її в яругах 
Наче жебрачку прозорості.
Браму холодного міста
Журби. Відчиніть.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 22 23 24 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Холодне Сонце, Артур Сіренко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Холодне Сонце, Артур Сіренко"