Читати книгу - "Ігри в помсту, Світлана Бонд"

Їй принесли випивку, а далі за типовим сценарієм: вони всі перезнайомилися, випили все, що можна було знайти в холодильнику, навіть хотіли побігти за добавкою, але в такий час не випустять. Також встигли побудували плани на найближчі роки, про які вдало забули вже за кілька чарок, і через дві години лягли спати.

Подякувавши Кості за вдало проведений час, Аня повернулася до себе. Її хода була непохитною, як у солдата, але перед очима все розпливалося. Вона намагалася зосередитися і вперто йшла до ліжка, вдаючи, що абсолютно твереза. Навіть не помітила Влада і Лєру, які дивилися фільм, лежачи на ліжку, але поява п'яної сусідки виявилася цікавішою.

Найкумедніше те, як вона йшла: ідеально рівно, дивлячись в одну-єдину точку - на своє ліжко, причому так, ніби фізично не могла відвести погляд, а тим паче голову ні на сантиметр убік. Досягнувши мети, Аня впала обличчям у подушку і більше не ворушилася.

Дивлячись на таке, Влад був упевнений, що зараз вона дякує вищим силам за те, що його не виявилося на тому ліжку. Інакше лягла б зверху і не обурювалася.

- Господи, де ж ти встигла? - запитала Лєра радше себе, ніж сусідку.

- У Мирослави, - почувся голос Ані, на диво, гучний і виразний. Вона не могла відірвати обличчя від подушки, а відповісти хотілося.

- То може тобі й кімнату змінити? - розлютився Влад. - Будеш і далі з ними бухати.

- Якщо тебе там не буде, то я з радістю.

- І не мрій, я тебе скрізь знайду.

Ці розмови Аню остаточно виморили, і вона заснула.

- Є три речі, на які можна дивитися вічно, - міркував Влад. - І одна з них перед нами.  

- Аня? - здивувалася Лєра.

- Її п'яна хода. Момент, коли вона йде до ліжка, я б переглянув, шкода, відео зняти не встиг.

Лєра засміялася:  

- Я думала, що ти тільки наді мною так знущаєшся.

- Не ревнуй, тобі дістануться мої найкращі приколи.

- Цього я і боюся.