Читати книгу - "Переплутані почуття , Кетрін Сі"

Логан – високий і стрункий, з темно-русявим волоссям, що завжди недбало стирчить у різні боки, створюючи ілюзію хаосу, хоча насправді кожне пасмо — результат точно прорахованого руху. У нього світло-карі очі з іронічним прищуром, ніби він завжди готовий до жарту, але за цим поглядом ховається гострий розум. Його стиль — це мікс спортивного і трохи бунтарського: худі з капюшонами, потерті кеди й браслети на зап'ясті, які завжди притягують увагу. Найбільше мене здивувало хобі Логана – він колекціонує ключі від незнайомих місць. Підбирає на вулиці, або купує на барахолці і кожного тижня носить новий ключ на шнурку замість амулету. Це дивно, але так незвичайно й цікаво. 

Мейсі – дівчина, що має хвилясте волосся кольору воронячого крила часто зібране у пучок або заплетене в косу, з якої завжди вибивається кілька пасем. У неї гострі риси обличчя, тонкі брови та великі, пронизливі сіро-зелені очі, які здається, бачать більше, ніж вона говорить. Мейсі обожнює стильний та яскравий одяг, завдяки чому вона завжди виділяється з натовпу. До нашого знайомства я думала, що вона точно нестерпне стерва, що обожнює увагу, але, це виявилося геть не так. Мейсі дуже мила та добра.

Ми з Джуді замовили собі гарячий шоколад і сіли поруч з ними. 

– Як екзамен написали? – Найперше, що питає Мейсі. 

– Думаю, що я добре впоралася. – Знімаю з себе шарфик та шапку. 

– Не хочу хвалитися, та для мене це було дуже легко. 

– Джу, то ти в нас геній математики? 

Джу. Це скорочення придумала саме Мейсі. 

– Не я, мій батько, – Логан не зводить очей з Джуді, поки та не бачить. 

Чого це він раптом? Невже йому подобається Джуді? 

– Станеш моїм репетитором? – Питає він і я починаю сумніватися у своїй теорії про закоханість.

Ймовірно Логан просто хоче підтягнути математику.

– Так раптом? 

– Не хочеш? 

– Скільки платиш? 

– Скільки скажеш.

– Дай подумаю, – Джуді прикладає палець губ і легень постукує ним. – Одне гаряче лате і малинове тістечко. Як тобі така розцінки? 

Ми всі починаємо сміятися. Джуді ніколи не була меркантильною, тому іншого я від неї не очікувала. 

– Мені підходить такий тариф, – Найпершим заспокоївся Логан. – Коли почнемо? 

– Почнете що? – Я й не помітила, як увійшли Нейт та Лексі. 

На відміну від Нейта, дівчина пам'ятала мене та наше знайомство на вечірці. 

– Наш Логан вирішив вчитися. – З насмішкою каже Мейсі. 

– В нього жар? – Підтримує жарт Нейт. 

– Та годі вам! Не такий я вже й ледар. 

– Та ніхто й не каже, що ти ледар. 

Після Нейта та Лексі до нас приєдналися Саванна та Тревор. Вони зустрічаються вже більше трьох років, зараз готуються до весілля та переїзду у власний будинок. Вони неймовірно мила пара, що ідеально доповнюють один одного. 

Саванна – енергійна білявка, з ідеальним почуттям гумору та стилю. Вона дуже смілива і ніколи не буду робите те, що їй не до вподоби. 

Тревор в той час спокійний та раціональний. Він з легкістю може заспокоїти Саванну у будь-якій ситуації. Тревор обожнює фотографувати. Ми разом ходимо на гурток Живої фотографії. 

– То що, завтра починаємо нашу традицію?

– Так! – Майже в один голос відповіли всі, окрім мене та Ді. 

– Що за традиція? – Вирішую поцікавитися.

– Точно, ви ж не знаєте! – Повертається до нас. – Кожного року, за вісім днів до Різдва, ми починаємо так званий марафон Різдвяних справ. 

– Наприклад? 

– Сходити на каток, наряджання ялинки.. ну щось у такому плані. Зазвичай ми самі придумували завдання, та цього року це для нас зробить штучний інтелект. 

– Як цікаво! – Вигукує Ді. – У нас з Лін також є традиція. 

– Яка? – Питає Саванна.

– Ми робимо щось власними руками і даруємо за дев'ять днів до Різдва. 

– Чому саме такий термін? – Нейт. 

– Сама не пам'ятаю, але точно знає, що тоді це щось означало для мене. 

Відповідь насмішила Логана, а далі і всі почали сміятися з його сміху. 

– Я хочу також взяти участь у вашій традиції, – Каже Лексі. – Звичайно, якщо ви не проти.

– Я не проти, а ти? 

– Я також не проти. – Погоджуюсь.

– Чудово! Тоді давайте на завтра приготуємо один одному подарунки? – Лексі. 

– Ще одна традиція? Я тільки за! 

Всі погодились підтримати нашу традицію, так само, як і ми з Ді їхню. З завтрашнього дня ми будемо робити те, що нам накаже штучний інтелект. Я у передчутті чогось веселого та незвичного. 

Логан створив окрему групу з назвою “Різдвяний” куди і скинули список того, що ми будемо робити найближчі вісім днів. На питання чому така назва, він лише знизив плечима. Він цікавий хлопець з дивним почуттям гумору. 

Здавалося, що цей день нічого не може зіпсувати, та вочевидь Олівер думав інакше. 

Ми всі вже допивали свої напої і хотіли розходитись по домівках, та тут мені на телефон почали приходити повідомлення, одне за одним. 

– Я не знала, що Лін така популярна, – Жартує Мейсі, та потім помічає мій вираз обличчя. – Що там? 

– Лін? 

Всі інші також бачать мій ступор. Я дивлюся на екран телефону й не можу повірити в те, що бачу. Джуді забирає мій телефон. 

– Це.. це ж неправда! – Мій телефон передається з рук в руки, поки я так само сиджу і дивлюся в одну точку. 

– Лін, це той самий блокнот, про який ти казала? – Питає Нейт і я нарешті можу розуміти, що відбувається довкола. 

– Так, але мої голі фотографії я туди точно не клеїла. Я їх навіть ніколи не робила. 

На сторінці Олівера Девіса з'явився допис з одним розворотом блокноту. Фальшивим розворотом. Він вклеїв туди відфотошоплену фотографію голої дівиці й написав якийсь порно-вірш. 

– Тобто, Олівер..

– Так. Цей ідіот вирішив показати всім фальшивий блокнот. – Забираю свій телефон. – Це я так просто не залишу. Нехай навіть не мріє.