Читати книгу - "Полонянка власних снів, Любава Олійник"

Емре.

В місто, яке виявилося охайним та мальовничим, охоронці впустили без вагань. Після кількох поглядів, я зрозумів, що скоріш за все мене приймають за іншу особу, яка займає високий статус у суспільстві. Що ж, так навіть цікавіше, адже в складних і неоднозначних ситуаціях мені доводилось не раз побувати. Та й ця не є вийнятком, але потрібно бути максимально пильним і не упустити жодних дрібних деталей.

Вперше мені довелося йти за дівчиною, про яку мало що знаєш, проте уже готовий рушити "світ за очі" і це в прямому значенні цього слова. Було у Ананії щось таке до глибини рідне і магнетичне, що я не зміг втриматися. 

Варто згадати, що з самого початку не планував нікого рятувати. Дзвінок від впливового бізнесмена-магната сприйняв як добреоплачуваний візит, який мав би закінчитися скануванням поля пацієнтки і короткими рекомендаціями. Братися за заздалегідь безнадійну справу було справжнім безглуздям. Усі обставини свідчили, що дівчина не має шансів на подальше життя, проте після того як відчув її душу - таку чисту і щиру, наївну і полохливу, зневірену і приречену, в мене щось в душі відгукнулося. Мною завалоділо лише одне бажання - допомогти, захистити, підтримати, обійняти.

За майже тридцятилітнє життя я вперше зустрів ту, заради якої пішов би і в вогонь, і в воду без жодної винагороди. Достатньо лише її посмішки і лагідного медово-бурштинового погляду, що здатен запалити внутрішній вогонь і розтопити будь-яке серце. Навіть якщо це серце зарікалося нікого не кохати.

Я поспішав побачити її, справжню. Ананія так прагнула потрапити сюди, а мені хотілося поглянути у її теплі бурштинові очі, поспілкуватися і дізнатися її таємницю. Впевнений, що їй не завадить моя допомога.

По дорозі до палацу встиг перевірити свій магічний резерв і відчув потужний відгук в районі сонячного сплетіння. Здається, з переміщенням, воно зміцнилося і стало ще більшим. Магія мого роду увібрала в себе два потоки, що пішли від пращурів. Колись об'єдналися два могутні роди: стихія вогню та повітря. В результаті через кілька поколінь в одного із нащадків роду з'явилися нові здібності: йому стала підвладна ще й енергія білої блискавки. Біла блискавка була майже непомітною, вона мала надзвичайну швидкість, і немов нитка переміщалися на велику відстань і відбивалася, несучись до свого власника з усією повнотою інформації. Це як нейрони, що проникають в різні куточки, створюючи зв'язкіи і несучи з кожним кроком більшу кількість інформації. Достеменно феномен білої блискавки не був досліджений через її унікальність. Лише у двох предків спостерігалися такі здібності. Вони були братами, проте через  амбіції та конкуренцію одного з них, майже не взаємодіяли.

ПІд пильні та здивовані погляди оточуючих воїнів, я безперешкодно потрапив до палацу.  На мене очікували, і це викликало тривожне настороження.

Проте, коли я переступив поріг, на мене чекало дивне відчуття дежавю. 

Моя прекрасна Ананія виглядала бездоганно. Горда постава, доречний фіалково-пурпурова накидка, що прикривала плечі, під нею виглядала відверта блакитна шовкова  сукня,  розшита перлами. На шиї сяяв кулон з великим прозорим каменем каплевидної форми. Каштанові локони прикрашав золотий віночок-діадема у вигляді коштовних гілочок весняних бруньок, прикрашених перлами. Очі Ананії дивилися на мене з явним здивуванням, але мені вдалося вловити у погляді захоплення. Її погляд окрилював і надавав додаткових сил та впевненості.

Проте дечого я таки не очікував побачити. Тобто, декого.... 

Переді мною стояв такий же чоловік. Чим ближче я наближався до компанії, тим більшою була моя внутрішня тривога. Я наче дивився в дзеркало. Без сумніву, це був мій предок по батьковій лінії з роду магів. Ось тільки б з'ясувати, хто саме з моїх предків переді мною стояв: "самовідданий" чи "згубний"? Як дізнатися, хто з них хто.  Енергія від "родича" йшла досить потужна, подавляюча. 

Лише заради найпрекраснішої цариці я готовий до цього виклику. Потрібно вберегти її від небезпек, які на неї чатували і допомогти повернутися до рідного дому.

Переді мною стояв один з моїх предків з роду Аморетян, от тільки хто: Шаруккін чи Ешшар?

Вони були рідними братами. У старшого Ешшара було менше магічне джерело і здібності, проте він успадкував за правом старшого брата усі батькові землі і розпочав правити ще в молодому віці. Незважаючи на свій невеликий досвід, він виявився хорошим правителем, тож за кілька років зумів приєднати інші народи до своїх володінь і перетворити на могутню державу Ассирію.

Молодший брат Шаруккін  мав значно більший магічний потенціал, проте не бажав його розвивати, а подався в далекі краї, щоб довести усім свою перевагу. Більшість його походів набирали негативної слави, найкраще що йому вдавалося – створювати великі конфлікти, залучати багатьох союзників, які потім воювали проти нього. З таких безвихідних ситуацій зазвичай приходилося витягати братові, адже у них була одна таємниця на двох.

Тож, хто переді мною: «самовідданий» Ешшар чи «згубний» Шаруккін?

*** 

Ананія

Присутні вельможі та правителі переводили погляди з одного посла Емре на радника Шаруккіна. Доленосна мить розтягнулася на вічність.

–Мир усім і дому цьому. Я посол північних земель Мітанії та Хатті, вельможа Емрé Батіт з роду Аморетян, що походить від нашого засновника Гільгамеша. Прибув, щоб допомогти світлій цариці Ананії, - він підійшов ближче та вклонився.

 У моїй голові пронісся калейдоскоп подій, у якому я раніше не помічала схожості між радником Шаруккіном та магом, що рятував мене у земному світі. Раніше я лише відчувала, що наче знаю мага, проте лише очі були виразними. Хоча він дивним чином вмів приховувати свою зовнішність і відводити від себе погляди. Ким він є насправді Шаруккіну: братом чи далеким нащадком?

Першим не витримав фенх Даниїл, який очевидно відчув конкуренцію: