Читати книгу - "Незвична формула, Наталія Гавдьо"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Добре, — озвалась Лін, затягуючи пасок на мантії. — У нас три активовані символи. Залишилось ще двоє. Хто наступний?
Платформа виблискувала ніжним сяйвом, ніби очікувала продовження гри. У центрі залишився Аркіан, спокійно зависаючи над отвором — як серце, що пульсує магією.
— Якщо все, що треба — бути собою, то в мене є шанси, — зітхнув Кораль. Він ступив уперед, спершу наче нехотя, але з кожним кроком впевненіше.
— Будь обережний, — попередила подружка Лін, що стояла збоку, стискаючи кулаки.
— Якщо почну диміти, не панікуйте, я просто емоційно перегрівся, — кинув Кораль і торкнувся четвертого заглиблення.
Світло з нього вирвалося, мов затаєний вибух — зелене, яскраве, тепле. Платформа прийняла його без вагань.
— Виглядає… наче твоя чесність подіяла, — Лін усміхнулась.
— Мені більше імпонує думка, що вона оцінила мою харизму, — кивнув Кораль, — але нехай буде "чесність".
Всі погляди звернулися до Ашера.
— О, я знаю, знаю, я останній. Тиск — чудовий мотиватор. — Він підняв руку з невеликою колбочкою, в якій переливалась золотиста рідина. — Це "есенція натхнення". Мій новий прототип.
— Той, після якого ти тиждень говорив зі шваброю? — запитала Лін.
— Вона розуміла мене краще за деяких викладачів, — гордо відповів Ашер і капнув краплю у п’ятий слот.
Спалах — цього разу блідо-жовтий, як світанок — засвітив останній символ. І платформа, нарешті, прокинулася повністю.
У повітрі закрутилися іскри, стіни задрижали, наче каміння пригадало, що було колись живим. Із центру платформи піднялось напівпрозоре зображення — голограма чоловіка в темно-синьому плащі.
Ректор застиг.
— Це… мій батько.
Фігура злегка хиталась, але голос пролунала чітко:
— Якщо ти це бачиш — значить, шлях відкрито. Артефакт, який ти тримаєш, є частиною Старого Серця. Не довіряй тим, хто говорить про “відновлення”. Вони хочуть використати його силу. Ти маєш вибір. Як і я колись.
Голограма згасла. На платформі залишився лише один предмет — гладка металева пластина, з новими, чужими символами.
— Це карта, — озвався Аркіан. — І вона веде нас туди, де створювали мене.
Лін обережно взяла пластину.
— Наступний крок починається. Але тепер ми знаємо, що шукаємо не лише відповіді. Ми шукаємо правду.
— І, можливо, те що він все ще живий, — тихо додав ректор, не зводячи погляду з місця, де щойно зник образ його батька.
— Значить, ми знову вирушаємо, — Ашер посміхнувся. — Як справжні герої. Із загадками, картами і без плану.
— Ми маємо одне — довіру, — відповіла Лін. — Цього вистачить на перші кілька кроків.
І платформа, мов затверджуючи їхній вибір, випустила м’який імпульс, як благословення.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Незвична формула, Наталія Гавдьо», після закриття браузера.