Читати книгу - "Вибрані поезії"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вибрані поезії" автора Хорхе Луїс Борхес. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
Свідок
Сон про гіганта, що йому наснивсь, життєве ще в Бретані мав начало; він рветься в бій, насунувши забрало, і Росинант вже перейшов на рись. А вітер дме, й противитись невміч дивам — махають вітрякові крила. Кінь падає, і зброя не вціліла, та — хай там що — а це буденна річ. Впав рицар, не здолавши перешкоди, і добре бачив це сусідський син, проте не взнає він кінця пригоди, бо вирушить до Індій скоро він, і сном посеред дикої природи йому здадуться вершник той і млин. Біла олениця
З яких англійських давнішніх лугів чи з перської гравюри, чи, можливо, з минулого прийшла вона, щоб диво збулось, і нею я сьогодні снив? Луг перетнула і, неначе враз у золоті вечірнього світила розтанула ця олениця біла, вся — забуття і пам'ять водночас. Ті числа, що підвладний їм цей світ, дали тебе для сну, не в володіння; можливо, знов тебе в мить сновидіння я стріну, оленице, з плином літ. Я також сон, й триватиму насилу я довше сну про оленицю білу. Зі збірки «Залізна монета»(1976)
Елегія Вітчизні
Зоря була не золота — залізна. Тут із морського порту та пустині, кількох чоловіків і широчіні пейзажів гартувалася Вітчизна. Були війна з іспанцями в тім гарті і мужність, і ворожа сила бита. Бразилія й тиран. Несамовита історія. Стояло все на карті. Червоні цифри справжнього величчя, цей мармур, ці фігури героїчні, парламенти і фрази патетичні, усі оці сторіччя й двохсотріччя — лиш вбогий попіл, тьмяний відблиск, дим вогню, що вирував тут перед тим. Інквізитор
Я катом став, хоч вийти в жертву міг. Вогнем я душі очищав, а власну аби спасти, молитву повсякчасну творив, до сліз вдавався та вериг. В автодафе я здрів, що сам прорік: багаття милосердно тріпотіло й судомилося голе грішне тіло, і сморід був, і чувся смертний крик. Я вмер. Забув всі зойки і слова, та знаю я, що каяття огидне — це злочин, разом з першим їх вже два, їх вітер часу пожене, і згине назавжди каяття моє і гріх. На жаль, я змарнував безглуздо їх. Конкістадор
Багато раз вмирав і жив я тут. На Карвахаля озивавсь, Кабреру… Вино до дна хилити мав манеру. Я — архетип. Вони — звичайний люд. За Хрест і за Іспанію на бій я йшов. І цілий континент великий я підпалив, бо він невірний, дикий. В Бразилії ніс прапор полковий. Ані Христу, ні королю, ні злоту ніколи б не зробити цю роботу — впокорити язичників, зате моя тут добре прислужилась шпага, а ще завзяття в битвах і відвага. Я мужньо бився. Інше все пусте. Батькові
Сон про гіганта, що йому наснивсь, життєве ще в Бретані мав начало; він рветься в бій, насунувши забрало, і Росинант вже перейшов на рись. А вітер дме, й противитись невміч дивам — махають вітрякові крила. Кінь падає, і зброя не вціліла, та — хай там що — а це буденна річ. Впав рицар, не здолавши перешкоди, і добре бачив це сусідський син, проте не взнає він кінця пригоди, бо вирушить до Індій скоро він, і сном посеред дикої природи йому здадуться вершник той і млин. Біла олениця
З яких англійських давнішніх лугів чи з перської гравюри, чи, можливо, з минулого прийшла вона, щоб диво збулось, і нею я сьогодні снив? Луг перетнула і, неначе враз у золоті вечірнього світила розтанула ця олениця біла, вся — забуття і пам'ять водночас. Ті числа, що підвладний їм цей світ, дали тебе для сну, не в володіння; можливо, знов тебе в мить сновидіння я стріну, оленице, з плином літ. Я також сон, й триватиму насилу я довше сну про оленицю білу. Зі збірки «Залізна монета»(1976)
Елегія Вітчизні
Зоря була не золота — залізна. Тут із морського порту та пустині, кількох чоловіків і широчіні пейзажів гартувалася Вітчизна. Були війна з іспанцями в тім гарті і мужність, і ворожа сила бита. Бразилія й тиран. Несамовита історія. Стояло все на карті. Червоні цифри справжнього величчя, цей мармур, ці фігури героїчні, парламенти і фрази патетичні, усі оці сторіччя й двохсотріччя — лиш вбогий попіл, тьмяний відблиск, дим вогню, що вирував тут перед тим. Інквізитор
Я катом став, хоч вийти в жертву міг. Вогнем я душі очищав, а власну аби спасти, молитву повсякчасну творив, до сліз вдавався та вериг. В автодафе я здрів, що сам прорік: багаття милосердно тріпотіло й судомилося голе грішне тіло, і сморід був, і чувся смертний крик. Я вмер. Забув всі зойки і слова, та знаю я, що каяття огидне — це злочин, разом з першим їх вже два, їх вітер часу пожене, і згине назавжди каяття моє і гріх. На жаль, я змарнував безглуздо їх. Конкістадор
Багато раз вмирав і жив я тут. На Карвахаля озивавсь, Кабреру… Вино до дна хилити мав манеру. Я — архетип. Вони — звичайний люд. За Хрест і за Іспанію на бій я йшов. І цілий континент великий я підпалив, бо він невірний, дикий. В Бразилії ніс прапор полковий. Ані Христу, ні королю, ні злоту ніколи б не зробити цю роботу — впокорити язичників, зате моя тут добре прислужилась шпага, а ще завзяття в битвах і відвага. Я мужньо бився. Інше все пусте. Батькові
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибрані поезії», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Вибрані поезії» жанру - 💛 Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибрані поезії"