Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар 📚 - Українською

Читати книгу - "Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар"

1 647
0
29.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Повернути себе. Том 1" автора Олександр Шаравар. Жанр книги: 💙 Фантастика / 💛 Бойова фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 22 23 24 ... 108
Перейти на сторінку:

          - Маарі, нам треба дізнатися, про що вони говорять, - твердо вимовив Фіск.

          - Можна спробувати використати комунікатор, підсунути по вентиляційній шахті ближче до приміщення і записати розмову,- одразу дівчина почала думати про те, як виконати прохання-наказ Фіска.

            - Кріплення решітки стандартне, можна карткою відкрутити,- порадив Фіск,- А далі я зроблю дещо.

            - Наша ID-картка підійде,- підскочила сповнена ентузіазмом Маарі до решітки, щоб відкрутити болти, які тримають решітку. Відкрутивши їх, вона обережно зняла решітку з кріплень і поклала всередину свій комунікатор, почавши рухати його рукою в бік кабінету.

            - Вийшло,- промовив Фіск, діставши свій комунікатор,- Можна розібрати, про що вони говорять.

             - Посунься, разом слухатимемо, - промовила Маарі і залізла на ліжко Фіска.

            - Тихіше, тут погано чути,- промовив Фіск і ввімкнув гучний зв'язок на своєму комунікаторі.

      - ... з'ясувати? - розібрав Фіск голос Дірна. Чути було справді погано, доводилося докладати зусиль, щоб розібрати слова.

        - Нічого доброго, прорватися через блокування зв'язку не вдалося, у точках виходу в мережу вже через дві хвилини після нашої спроби були десантні флаєри зіургів. Ми припускали щось подібне і пішли на безпечну відстань заздалегідь. Намагатися з кимось зв'язатися звичайними засобами зв'язку - смерті подібно. - вимовив Дерек. Фіск одразу зрозумів, що зіурги були набагато розумнішими, ніж коли людство вперше з ними зіткнулося - Шкода, що в нас немає квантового зв'язку.

        - Ми - не Центральні світи, щоб користуватися ним. У нас лише одна пара є, заплутана з метрополією, та й та невідомо де... - вимовив Дірн... - Гаразд, будемо думати, довго тут сидіти не можна, надто близько до носія зіургів, які сіли поруч.

        - Може, варто спробувати прорватися до бази в Адрені? - почув Фіск незнайомий голос чоловіка, він належав одному з пілотів, що вижили.

         - З дітьми? - зі скепсисом запитав Дірн, - Ми й самі не факт, що прорвемося. Я впевнений, що база в Адрені під постійним вогнем і відтягує на себе великі сили зіургів. Нам треба, навпаки, піти кудись далеко від цивілізації. Є ідеї?

         - На думку спадає лише центральний бункер. У ньому поміститься в кріосні десять мільйонів людей. Я впевнена, що нас не кинуть. Метрополія надішле сили на порятунок. - вимовила дівчина-пілот.

         - Я б так не був упевнений, надто нахабно діють зіурги, таке відчуття, що вони прийшли надовго, а це значить, що вони впевнені, що допомоги не буде... - виголосив Дірн.

         - А звідки вони взагалі тут взялися? Наскільки чув я, їх добре пошарпали атаранці років сто п'ятдесят тому і вигнали з території Співдружності.- виголосив пілот.

- Не зовсім так, чотирнадцять років тому вони знову з'явилися, але швидко огребли від атаранців і аварців, що діяли разом. Що було вельми дивно, вони рідко разом діють. Тепер мені здається, що то була розвідка боєм, - вимовив Дерек, - Хех, гаразд, треба думати над тим, що робити. Запаси в нас тут є на місяць, але я не впевнений, що в нас є цей місяць.

             - Центральний бункер - ідея хороша, але знову ж таки, про нього можуть знати зіурги, пропоную перевірити тюремний бункер "Досіда". - виголосив Дірн.

             - Корпоративна в'язниця з кріовідділом. Розташування невідоме, усі, хто знав хоч щось про її будівництво, пройшли процедуру видалення пам'яті.- виголосив Дерек. - Я сам цікавився нею, цікаво було, як уряд дав дозвіл приватникам будувати такий об'єкт, але до мене прийшли з "фірми" і поцікавилися моїм інтересом. Довелося все кинути.

              - Не всім пам'ять стерли,- промовив Дірн,- Не всім, за кілька днів до закінчення будівництва один оператор дроїдів дістав важку травму, врятувати в умовах в'язниці його було не можна. Доставили в Парстед у головну клініку. Там він перед смертю побачив   поділився з моїм другом-медтехніком, який моєю ногою займається, що йому треба терміново повернутися, інакше йому не заплатять за роботу.  Слово за слово і Готфрі витягнув із нього все, що знав. Наступного дня він вирішив уточнити інформацію, але оператор дроїдів його навіть не впізнав. 

           - Отже, у тебе є координати в'язниці? - запитала дівчина-пілот.

           - Тільки приблизні. По-перше, це в межах трьох хвилин польоту від Парстеда, по-друге, під водою. По-третє, там багато ширхів через теплу воду, що йде від системи охолодження реакторів.- виголосив Дірн.

            - Під твій опис підходить затока Малів, у нас ще заборона на польоти над нею була. Але ж логічно, поява ширхів одразу мала підказати про теплу воду. Тим паче так швидко, - вимовила дівчина-пілот, - Але туди дуже далеко добиратися. Близько дев'яти сотень кілометрів.

           - Розумію, але інші бункери добре відомі великій кількості осіб. Думаю, вони відомі й зіургам. Ви помітили, що вони діють дуже розумно? - вимовив Дірн. - Тут же є шанс, що у в'язниці все спокійно. І наскільки я знаю "Досіду", там цілком може бути і космічний корабель. Вони страшні перестрахувальники. І я тут прикинув, якщо вирушити через Трітаунський ліс у бік Нефордської ущелини, а нею дістатися до Фланазії, по дну якої і спуститися в море, там усього сотня кілометрів узбережжям і ми біля затоки Малів.

           - Гарна ідея, але треба все обміркувати. Слід пам'ятати, що повітря й орбіта за зіургами зараз.- вимовила дівчина-пілот.

            - Тому я й пропоную цей маршрут. Найнебезпечніша ділянка - це Нефордська ущелина, але там у радіусі сотні кілометрів немає житлових поселень, а отже, і зіургів бути не повинно. Якщо перехід робити вночі, то можна зменшити шанси виявлення... - промовив Дірн.

         Фіск усе це слухав і розумів, що він сильно недооцінив ситуацію, яка зараз. Якщо в зіургів і орбіта, і повітря під повним контролем, то війна на Карстоні вже програна, не встигнувши як слід початися.

1 ... 22 23 24 ... 108
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар"