Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Уламки паралелі, Лаванда Різ 📚 - Українською

Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Уламки паралелі" автора Лаванда Різ. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 22 23 24 ... 136
Перейти на сторінку:
Глава 8

- Цікава жіноча логіка. А що каже твоя інтуїція, Саро? До речі, коли ми прощалися ти згадала, що ти сподіваєшся що вона тебе не обманює. У чому?

- У тому , що ти не тварина, що не навіжений маніяк, як про тебе розповідають. Що ти дуже розумний, що у тебе є душа, і що ти просто хочеш вижити, як і всі. Що ми не товар і тоді ти нас просто пошкодував.

- Шкода тебе розчаровувати, - жорстко процідив на це Павук. - Ти не знаєш що я таке. Я не зовсім людина, Саро, вереск арахноіда відлякує все живе на кілька миль навколо, ти ж сама бачила. У своєму житті я був вимушений чинити жахливі речі - я справжнісінький хижак. І мій інтерес до тебе ... думаю, ти просто підходиш мені як ідеальна самка.

- Можеш вигадати або додати ще парочку страшних подробиць зі свого минулого , скорчити при цьому страшну пику, показати жала - мені плювати ! Як і плювати на те, чому це раптом ти вирішив стукнути мене об  реальність буття! - найвойовничішим виглядом заявила йому Сара. - У тебе може бути тисяча причин ненавидіти людей, але хлопець, який ось так цілує дівчину - не може бути твариною! Ти видав себе ще тоді, в мій день народження. І нехай я ще довго буду ламати собі голову що ти таке, але мені здається, що в твоєму бажанні оберігати мене намагається пробитися людяність.

- Ти ще й цілувалася із ним ?! - гидливо вигукнув Колін, але як і Сара, Павук проігнорував його огиду.

- Твоя спеціалізація, лікарка Саро, часом не психоаналіз ? Шкода, що не довчилася, непогана б вийшла з тебе мозкоправка. ... Значить, ти згодна віддати свого братика мені в маріонетки?

- А хіба ти нас ще минулого разу не нафарширував? Пізно рити окопи, коли танк тебе вже переїхав. І не треба так скептично на мене дивитися. Так ти промиєш йому мізки чи ні?

- Уже. Бачиш - він мовчить , не матюкається і не задає питань типу «як ти могла проклята? »  Ну , підемо. Назад повертатися куди веселіше, - криво посміхнувся арахноід, подавши їй при цьому руку . - Я веду, ти переставляєш ноги, і досить вже хвилюватися через цього слабака. Він буде йти на звук наших кроків.

- Колін не слабак! - тут же заступилася за брата Сара з обуренням. - Ми не винні, що виросли в світі, де не потрібно випускати кишки собі подібним, озиратися на кожному кроці, забиватися в нори і носити забризканий кров'ю одяг. Ми не пристосовані до цього світу, але ми не слабкі!

- Звичайно, навіть сперечатися не стану , - пожартував Павук. - І тобі, мала,  доведеться помовчати, бо я повинен слухати , щоб попередити напад до його початку. ... сопеш? ... Сердишся? ... Хм, починаю розуміти значення слова «обожнюю». Обожнюю твої емоції, Саро.

Вибратися з тунелю вдалося тільки вранці, коли сонячний вихор уже облив поверхню планети дозою радіації. Колін мовчки плентався позаду, підкоряючись навіюванню Павука. Сам же Павук йшов не поспішаючи поруч з Сарою , щосили розглядаючи дівчину при денному світлі.

Чим і вона теж в свою чергу займалася , відкрито розглядаючи  арахноіда. Високі вилиці, рівний ніс, чітко окреслені середньої повноти губи, густе темне волосся, вигнуті крилом брови. Темно-карі очі, обрамлені довгими пухнастими віями, зовсім як у людей, якщо не згадувати якими стають ці очі в момент коли вони паралізують твою психіку. Сувора чоловіча краса. А ось що по-справжньому притягувало до цього альтернативного виду розумної істоти - так це незворушна впевненість і жорстка внутрішня сила, які виходили від нього, проте дозволяючи йому бути чуттєвим.

- І що скажеш? Ти ж не дарма так довго витріщалася на мене? Я не зовсім такий хлопець, з якими ти зустрічалася до мене, вірніше зовсім не такий, - проговорив він, перериваючи тривале мовчання.

- Ті мутації , про які я знаю, але не бачу , тільки виділяють тебе з хлопців, з якими я зустрічалася раніше, роблячи тебе особливим, - посміхнулася Сара. - А ще у тебе гарні губи і неймовірно довгі вії з завитими кінчиками. Ти просто «містер Апокаліпсис» і ми з тобою найгарніша пара на цій випаленій землі. Як перші люди з райського саду, тільки тепер Адам - це хлопець мутант нового витка еволюції, а Єва - дівчина з паралельного світу. Або ні, ми ще одна версія Ромео та Джульєтти.

- Мені подобається коли ти посміхаєшся і коли жартуєш. Мені подобається слухати твій голос , це приносить мені незвичні відчуття. Якщо б ще знати хто такі ці Адам, Ромео, Єва та Джульєтта. Твої друзі?

Кілька секунд Сара дивилася на нього закусивши губу, а потім заливисто розсміялася.

- Пробач, це з культури мого світу. Я якось не подумала, що ти не в темі.

- Розповідай! - тут же зажадав Павук, не приховуючи цікавості.

- Для тебе це повинно бути прозвучить дивно . ... Ну ладно. Я заморю тебе своїм мелодраматичним викладом. У поданні віруючих людей Адам і Єва були першим людьми, яких створив Господь. Вони жили в його райському саду не знаючи горя, поки не спокусилися плодом пізнання, за що праведний батько вигнав їх з тріском. В покарання Адам і його нащадки по чоловічій лінії заробляють кров'ю і потом свій хліб насущний, а Єва і весь наступний жіночий рід - народжують дітей в муках.  Особисто я не вірю, що від двох людей змогли розплодитись стільки рас: червоношкірі, чорношкірі, білі, азіати та інші народності. Я вибираю сторону науки. ... А Ромео і Джульєтта це вже дуже сумна історія про кохання, про стосунки хлопця та дівчини з двох ворогуючих родів між якими кипить непримиренна війна. Одного разу юний Ромео надівши маску пробирається на бал, де побачивши прекрасну Джульєтту вже не може відвести від неї очей. Ніжна красуня теж відчуває непереборний потяг до незнайомого хлопця. Ромео цілує її і вони дізнаються яка між ними насправді лежить величезна прірва. Під покровом ночі закохані дають один одному палкі клятви про кохання та вірність, але їхня рідня всіляко заважає їхньому щастю. І Джульєтта, щоб розжалобити свого батька, а заодно щоб не виходити заміж за нелюба вирішує випити зілля дуже схоже на отруту , щоб всі подумали, що вона мертва . Насправді вона не вмирає, а глибоко спить. Але Ромео знайшовши її в такому стані , не знає цього, вважає її мертвою . Мабуть, його не встигли попередити, що мене вкрай засмутило, коли я читала цю драму. Бідолаха теж випиває отруту, але вже справжню і вмирає теж по-справжньому. І коли Джульєтта прокинувшись знаходить труп коханого - вона заколює себе. Ось такі ось пристрасті.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 22 23 24 ... 136
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Уламки паралелі, Лаванда Різ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Уламки паралелі, Лаванда Різ"