Читати книгу - "Пір'їнка, Міа Натан"

   — Як ти?

  — Бувало й краще, — відповіла я та кинула всі мої речі на підлогу. — Пакету не знайдеться, щоб це все забрати?

    Поки Артем шукав пакет, згадала про свої панчохи, які залишились лежати на його полиці у ванні. Наче. Перетрусила речі під ногами — панчіх немає. Значить у ванній кімнаті. Пішла шукати. Артем за спиною тихенько матюкнувся. Мабуть, не знайшов пакет.

     Тільки-но знайшла та забрала ті злощасні панчохи, як почула з кімнати чоловічий голос:

   —  Артем!

     Андрій!!!

 Серце мало не розірвалося в грудях. На мить затихло, потім почало битися що дурне. Я автоматично заховалась за двері. Чорт! Чорт!! Чорт!!! 

   — Ви давно приїхали? А де Іра? … Що це? … Що це, … твою мать?! Де вона?!!